Намагаюся знайти своє кохання, але на побаченнях боюся залишатися з чоловіком за одним столом

Мені 33 роки, я без стосунків вже 3 роки. Я дуже мрію про відносини та шлюб. Вже три роки я те і роблю, що ходжу на побачення з різними чоловіками. Всі вони цікаві та сипатичні.

До цього також усе було якось не зрозуміло. Так, я періодично ходжу на побачення, але 90% чоловіків мене не приваблюють, а хто мене зацікавив — не виявляють пізніше зацікавленість у мені.

Мені здається, у мене проблема, я вважаю себе дуже нецікавою людиною. Я боюся залишатися з чоловіком за одним столом (в кафе, ресторані) — думаю, що йому зі мною буде нецікаво, не буде про що говорити, і вже йду на побачення напружена. Ну і, як правило, все відбувається погано.

Я не можу назвати себе розумною, але й тупою теж ні, тоді як часто поводжуся ну дуже безглуздо. Мабуть, від хвилювання.

На побаченнях намагаюся заповнити мовчання, мабуть. І я просто вже вбила собі на думку, що стосунки — це не моє, що зі мною ніхто не залишиться, бо зі мною нецікаво. Що робити з цим?

Ганна, 33 роки