Мені не подобається вплив вітчима на маму. Моя мати познайомилася з чоловіком і цієї весни з ним розписалася. Батько нас покинув, коли я була ще зовсім маленькою, тому я зраділа, що мама тепер буде не одна.
З вітчимом у мене одразу склалися добрі стосунки. Він людина дуже добра, спокійна, розважлива. Багато чого знає та цікаво розповідає, а ще співає добре.
Вони з мамою люблять влаштовувати вечірні посиденьки, я вже спати йду, а вони всі сидять допізна. А ще в неділю ходять до церкви, що досить дивно, бо моя мама ніколи не вирізнялася особливою релігійністю. Та й загалом поведінка її сильно змінилася, це просто в очі впадає.
Раніше вона була вольова рішуча жінка, а зараз стала якоюсь тихою та покірною. Говорить тихо, усміхається якоюсь блаженною посмішкою, стала спідниці довгі носити, хоча раніше воліла носити лише джинси. Молиться сто разів на день, всю квартиру іконами завісила.
Я так розумію, що це все вплив вітчима, хоча в розмовах зі мною він теми релігії практично ніколи не підіймає. А мамі, напевно, непогано все це розповів, раз вона поводиться, як зачарована.
Ніколи не думала, що вона так легко піддасться чужому впливу. Боюся навіть, щоб цей святий праведник не розвів її на гроші та квартиру. Порадитися мені особливо нема з ким, от і вирішила написати свою історію. Була б дуже вдячна за будь-яку допомогу та підтримку.
— Валю, ти де? Цілий день телефоную! Чому слухавку не береш? — Голос Надії Петрівни…
Бабуся не встигла: двері автобуса зачинилися, і він плавно рушив від зупинки. І тут же…
Давно це було. З дитинства пам’ятаю Олексія. Коли приїжджала до бабусі в село, то Льошка…
— Батьки Максима, якому пʼять років, будь ласка, підійдіть до центральної стійки інформації, — гучно…
— Олечко, донечко, я тебе прошу, — мама присіла біля Олі навпочіпки. — Нам треба…
Над Валею в училищі насміхалися всі. На фізкультурі повненька, рихла дівчина не могла ні гімнастичні…