У мене другий шлюб, є син від першого шлюбу, якому 11 років і спільний із нинішнім чоловіком син, якому 1 рік
Моя свекруха просто ненавидить мого старшого сина. Вона також має внучку від дочки, яку часто привозять до нас, мовляв, ти в декреті, навіщо за садок платити. Але я дітей дуже люблю, тож завжди рада.
— Ох, невістко, яка ті в мене недолуга, дітей страшно з тобою залишати.
— А що ж ви Тамара Василівна не розповідаєте, як мого чоловіка в дитинстві залишали на свою свекруху, він досі розповідає історії, що ви з ним ніколи не гралися. То що ж ви мене повчаєте, коли самі не можете похизуватися ідеальним вихованням?
Ось так ми і спілкуємося зі свекрухою. Коли свекруха забирає внучку від нас, закінчується все сваркою.
Внучка з порога бабусі починає розповідати, що мій син не хотів із нею грати, не покатав на спині і взагалі ображав та обзивав, але це неправда. Якщо він з нею не грав, то лише тому, що йому треба вивчати уроки, ніколи не ображав і не кривдив.
Він у мене вихований так, що дівчаток треба оберігати, обзивати теж не про нього. А свекруха не вірить ні йому, ні мені і починає просто кричати, що син у мене не вихований, що тупий і не розуміє, що це маленька дитина, а я взагалі погана мати.
Я вже говорила, якщо все не подобається, то і не приводьте її до нас, щоб не сваритися. Але все одно приводять, а потім свариться.
Останнім часом дівчинка почала мені говорити відкрито: «Не даси мені цукерки, бабусі скажу, що ти мене ображаєш, вона тобі всипе. А цукерки їй взагалі не можна, має діабет.
Не знаю що робити. Чоловік намагався поговорити зі свекрухою, вона кидається на нього, аж до того, що каже:
— Ти мені не син, і взагалі, вона дитина, а ви тут зі своїм вихованням.
І так, до речі, внучці вона дозволяє просто все, нещодавно вона штовхнула дворічну сусідську дитину, і коли її батьки почали говорити свекрусі, що так не можна, вона відповіла: «Правильно і зробила, нехай з дитинства ваш знає хто тут головний».
Не знаю, що мені зробити? Лаятися вже втомилася. Свекруха неадекватна жінка.
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала чашку чаю обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…