Мені 25, у мене є хлопець – мій одноліток. Йому від бабусі дісталися гроші, які вона спеціально відкладала на купівлю йому автомобіля.
І ось коли він приїхав на новій машині, я не зраділа за нього, а, навпаки, засмутилася. Почала аналізувати, чому я так відреагувала. І зрозуміла, що я сама ніби не дозволяю собі мати щось таке грандіозне, а ще не можу відчути себе дорослою (адже для дорослих купівля машини майже звичайна справа).
Причину я побачила, але заспокоїтись і зрозуміти, що з цими почуттями робити, не змогла. Можливо, я маю бути такою ж успішною/дорослою? При цьому чому я завжди вибираю незрілих партнерів, які часом навіть не мають своїх грошей.
Анастасія, 25 років
— Приповз, як побитий собака, підібгавши хвоста... Хай і гріх так про рідного батька казати,…
Ганна Миколаївна стояла біля хвіртки і виглядала своїх синів. Вона страшенно нервувала, неспокійно мнучи в…
Олені Михайлівні виповнилося шістдесят. До свого ювілею жінка готувалася ретельно: заздалегідь вимила до блиску всю…
Ларисі п’ятдесят три. Вона живе у затишному обласному центрі на заході України, куди колись приїхала…
Лідія Олексіївна живе скромненько, бо ж пенсіонерка. За продуктами намагається ходити зрання, коли в крамницях…
— Боже мій, та в нас же своїх троє! Настя важко опустилася на старий диван…