Мої батьки, дізнавшись про це, запропонували забрати внучку до себе, але я не можу допустити, щоб дружина мною командувала, адже я не приховував від неї, що був одружений і є дочка, з якою я спілкуюся, і завжди спілкуватимуся, Маша сказала, що коли дівчинка приїде, скаже їй усе відкрито, що вона її ненавидить

Після розлучення із дружиною ми зберегли нормальні стосунки заради доньки, тоді їй було п’ять років. Два роки тому я знову одружився.

Дружина нормально поставилася до того, що я маю дитину від попереднього шлюбу, навіть спілкувалася з донькою завжди добре. Зараз моя дружина Маша в положенні, ми чекаємо на сина, і місяць тому моя колишня дружина сказала, що їй запропонували попрацювати два роки за кордоном (вона перекладач) і попросила забрати на цей час дочку до себе.

Вона сказала, що не може її забрати з собою. Сказала, що надсилатиме гроші для неї.

І тут моя Маша показала себе по-справжньому. Закотила істерику, каже, що поїде до своїх батьків і подасть на розлучення, якщо дочка житиме з нами, а я ніколи не побачу сина.

Я намагаюся їй пояснити, що це тимчасово, що дівчинці 11 років, і вона вже сама може обслужити себе, та ще й з дитиною зможе допомогти, коли вона з’явиться. Дружина не може зрозуміти, що я не зможу відмовитися від рідної дочки, і ставить мене в таке становище, щоб я вибирав між нею і сином, який ще не з’явився.

Мої батьки, дізнавшись про це, запропонували забрати внучку до себе, але я не можу допустити, щоб дружина мною командувала, адже я не приховував від неї, що був одружений і є дочка, з якою я спілкуюся, і завжди спілкуватимуся. Маша сказала, що коли дівчинка приїде, скаже їй усе відкрито, що вона її ненавидить, і що через неї ми розлучимося.

Але хіба можна так чинити з невинною дитиною? Адже вона сама скоро стане мамою, і ось би її дитину так ображали.

Я навіть не знаю, як вчинити правильно. Може й справді віддати доньку батькам і приїжджати лише у вихідні до неї? Але як я дивитимуся дочці і батькам у вічі?

Колишня дружина їде через тиждень, поки нічого не знає, сподівається, що все налагодилося, адже я їй нічого не розповів. Думаю, що якби вона знала правду, ніколи б не запропонувала залишити нам дочку.

Дочка не розпещена, проблем з нею ніяких не буде, до того ж я її дуже люблю. Але й втратити родину також не хочу.

Розумію, що вирішувати мені, але все ж таки хотілося б почути ще чиюсь думку з цього приводу. Можливо в когось траплялось щось подібне?

You cannot copy content of this page