Три роки тому я отримала чудову роботу з гарною зарплатнею та можливостями особистого зростання. Все добре, але є колеги, які однозначно не хочуть мене приймати.
Мене просто ігнорують. Це прикро і я не розумію, за що!
Особливо одна колега налаштована дуже вороже до мене. І навіть на початку, коли ще був випробувальний термін, вона кричала, що мені по роботі розповідати нічого не буде.
Я не можу зрозуміти, що я не так зробила і за що мене так ненавидять? Так, я не народилася в столиці і не зовсім правильно говорю мовою, іноді проскакують слова з села.
Але я все одно змогла вивчитися і досягти гарної посади своєю працею. Я завжди намагаюся бути гарною колегою і насамперед людиною.
Мені дуже не вистачає спілкування у команді. Почуття, що я біла ворона.
Намагаюся сама йти назустріч, але бачу, що це гра в одні ворота. Принижуватись більше не буду.
І, як далі бути, теж не знаю. Не знаю, як навчитися контролювати себе і не піддаватися емоціям.
Мої двері в офісі завжди були відчинені. Думала, раптом хтось зазирне, і хоч би привітатись захоче.
Але мої очікування не справдилися. Зважилася написати сповідь та вилити свій біль.
— Опинилася я зараз між двох вогнів, — гірко зітхає Катерина в розмові з подругою.…
Хоч якою б довгою та лютою не була зима, а вона потихеньку відступала. Ще трималися…
Олена стояла біля плити в тиші ранкової кухні. На ній була м’ята піжама, волосся недбало…
Коли Наталка зібралася заміж за хлопця з села, батьки спочатку дуже переживали і навіть намагалися…
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…
Їхати довелося стоячи. Місць у старенькому ПАЗику на всіх не вистачило, та й сідати у…