Коли одружився наш син, вирішили, що молода сім’я поки не придбає свою квартиру, житиме з нами, але невістка відмовилася, вона запропонувала жити у її батьків

Коли одружився наш син, вирішили, що молода сім’я поки не придбає свою квартиру, житиме з нами, але невістка відмовилася. Вона запропонувала жити у її батьків, але не захотів син, бо хоч у них і чотирикімнатна квартира, але в ній, окрім батька та матері, живе старший син із сім’єю та молодша дочка.

Коли Павло сказав, що вони винайматимуть житло, ми з чоловіком подумали, що так вони ніколи не зберуть грошей на своє житло і вирішили переїхати жити на дачу, а молодим залишити квартиру. Я вже на пенсії, а чоловік їздить на роботу до міста, не дуже зручно, але що робити.

Виїхали навесні, а на початку грудня вирішили приїхати додому на два-три місяці, щоб заощадити на опаленні. Як же ми здивувалися, що невістка за такий короткий час стала повноправною господаркою і не приховувала, що не рада нашому приїзду.

Ми привезли багато різноманітної консервації, варення, купували продукти на всіх, навіть за цей час платили половину за комуналку, але Олена так і не почала поводитися краще. Я не могла дочекатися, поки знову поїду, хоча було так прикро, що мене так швидко вижили з власної квартири.

Коли поскаржилася на сваху, та сказала, що якщо вже залишили квартиру, то навіщо набридати молодим, якщо можна жити і на дачі, будинок нормальний. У жовтні минулого року у нас з’явився онук, і син уже за місяць почав питати, чи приїдемо ми з батьком на зиму до них.

Ми відмовилися, ще їдучи від них, вирішили, що житимемо там, все одно в місті за все платимо, будемо тут платити за опалення. Але через деякий час вже зателефонувала невістка, сказати, що чекають на нас.

Я зрозуміла, що тепер їм знадобилася моя допомога з дитиною, бо інакше не звали б. Але ми не поїхали, не принципово, просто все спланували, підготували тут, взяли десяток курей та кроликів, як тепер це все покинути. Син і невістка дуже образилися, син навіть сказав, що якщо нам онук не потрібен, то нема чого приїжджати тільки в гості, щоб його побачити і на літо вони до нас також з ним не приїдуть.

Дуже прикро, не розумію, у чому наша провина? Невже це все через те, що їм так сильно потрібна допомога з дитиною.