Тільки під час розлучення я дізнався, ким насправді є моя дружина, у шлюбі ми були вісім років дітей немає. Дружина жодного дня не працювала.
Вона спочатку вчилася, потім порахувала, що здобутої освіти їй не вистачить і пішла ще на якісь курси. Закінчивши їх, передумала працювати у цій сфері (дизайнер) та вирішила зайнятися езотерикою.
Днями сиділа на інтернетівських тренінгах, їздила зі своєю групою на місця сили, а мене переконувала, що цим можна буде добре заробляти. Я був не проти, кохав її дуже і навіть пишався, що моя жінка така непересічна і цілеспрямована.
Згодом став помічати, що ці практики йдуть їй не на користь. Дружина все більше і більше поринала у свій світ і поступово втрачала зв’язок із реальністю. Називала себе чарівницею, яка може змінити життя людини, оскільки черги з бажаючих не спостерігалося, вона почала намагатися переробити мене.
Я людина прагматична і в усі ці речі не вірю, волію самому будувати своє життя, а не покладатися на долю та вищі сили. На цьому ґрунті почалися розбіжності, які призвели до охолодження в наших відносинах та розлучення.
І тут моя дружина перетворилася на розважливу та продуману особу, яка почала ділити наше майно. Ми могли б вирішити це питання по-доброму, тому що я не претендував на її машину та інші дорогі подарунки, які робив усі ці роки.
Це крім оплати різноманітних курсів та закордонних путівок до Мексики, Перу, на Балі та інші екзотичні країни. Але їй цього здалося мало і вона хоче відсудити половину квартири, на яку гроші дали мої батьки. Питання спірне, тому що цей факт не було зафіксовано документально.
Недарма кажуть: «Хочеш дізнатися про людину – розлучись з нею». Ніколи не думав, що моя трепетна і піднесена дружина перетвориться на ненаситну акулу, готову на все заради свого збагачення.
Квартиру вона, звичайно, не отримає (я цього не допущу), але всім хочу дати на майбутнє пораду – не надто довіряйте своїм половинам, як би ви їх не любили, і укладайте шлюбний контракт, якщо є що втрачати.
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…