Живемо ми в маленькому містечку, діти роз’їхалися відразу після закінчення школи. Син уже одружений, часто до нас приїжджає, привозить на все літо дітей.
А ось донька спочатку приїжджала часто, але коли познайомилася з хлопцем і вони почали жити разом, то тепер тільки дзвонить до нас, постійно каже, що немає часу приїхати. Чоловік останнім часом любить випити, але за своїм характером він не сварливий, відразу йде спати.
Я спочатку думала, що вся справа в цьому, і Ганна не хоче поки що знайомити нас із Сергієм. Але коли вона сказала, що вони вирішили побратися, ми поїхали до них самі, щоб познайомитися і з майбутнім зятем, і його батьками, та про весілля поговорити.
Донька зустріла нас ще на вокзалі і сказала, щоб ми поводилися не так, як звикли вдома, а більше мовчали, щоб не наговорили зайвого, особливо батько. Я не могла зрозуміти, в чому справа, доки не познайомилася з майбутніми сватами.
І тоді мені стало ясно, що дочка нас просто соромиться, а запросила приїхати лише на вимогу Сергія. Він розумів, що батьки повинні познайомитися між собою, якщо ми тепер будемо родичами.
Відразу стало зрозуміло, що свати у нас багаті та дуже інтелігентні люди. Посиділи, поспілкувалися і вже перед самим від’їздом, Ганна сказала, що зателефонує та скаже, коли весілля.
Але запрошення на весілля ми не дочекалися. Як потім з’ясувалося, дочка сказала і чоловікові та його батькам, що ми не приїдемо, бо захворів батько. Коли на весілля приїхали син із невісткою і спитали, де батьки, їм Ганна зізналася, що не повідомила нам спеціально, щоб ми її раптом перед такими гостями не зганьбили.
Це чув і Сергій і сказав уже своїм батькам, а ті просто не чекали такого, і навіть подумати не могли, що їхня невістка може так зробити. Свекруха так її й запитала: «Ганно, ти що, соромишся своїх батьків? Ми були про тебе найкращої думки».
Це вже нам син потім розповідав, обурюючись, що ми виховали егоїстку. Завжди все найкраще їй, вона ж дівчинка, платили шість років за навчання в університеті і тепер, коли в неї і престижна робота, і чоловік із забезпеченої сім’ї, ми стали непотрібними.
І ось дочка зателефонувала, що свати і вони з чоловіком збираються до нас у гості, так нібито вирішила її свекруху, і я тепер просто не знаю, як поводитися, і про що з ними говорити. Мені просто соромно перед цими людьми і за себе, і свою дочку.