Нещодавно у свекрухи стався інсульт, їй 61 рік, не стара ще. Але вона не ходить та не розмовляє. Відвідуємо щодня. Поліпшення є, але до кінця вона ще не відновилася. У зв’язку з цим чоловік вирішив поселити її у нас вдома.
У нас власний будинок. Хоче зробити їй окрему кімнату. Не сказати, щоб я зовсім проти, але я запропонувала йому найняти доглядальницю з проживанням у неї в квартирі. Але він категорично проти. Каже, що вона не житиме з чужою людиною. Або що взагалі їй займатися доглядальниця не буде.
Я пояснюю йому, що не готова взяти на себе догляд за хворою людиною. Він пропонує доглядальницю, яка буде доглядати. Але ж це те саме, що пропонувала я.
Сварилися сьогодні майже до розлучення. Хіба я не права? Я не пропоную кинути її напризволяще, я пропоную хороший догляд. Але чоловіка це не влаштовує. Ми прожили разом із свекрухою майже 12 років. І лише 2 місяці тому переїхали у свій будинок.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…