Я ніяк не можу розібратися в найближчій мені людині. Моєму чоловіку тридцять два роки, він не забезпечує сім’ю сидить без роботи, і навіть не намагається десь підробити.
Сидить цілими днями в інтернеті до ночі, а потім до обіду спить і так щодня. Ми живемо у квартирі з двома дітьми, та з його матір’ю.
Квартиру оплачує свекруха, а я отримую лише гроші на дитину та ще аліменти. Грошей, звісно ж, не вистачає.
Наразі чоловік перебуває на обліку у центрі зайнятості. Але навіть коли він працював, грошей не було видно, в основному все йде на харчування.
На себе я відкладаю, коли треба щось купити з одягу чи взуття, зі своїх грошей. Якщо він навіть дасть щось, то відразу контролює, на що я їх витратила, вирішує за мене, що мені купити.
Я не зрозумію, як інші сім’ї примудряються кудись їздити на відпочинок чи піти у кіно. Ми за три роки жодного разу ніде не були.
Мій чоловік Рак по гороскопу може тому у нього дуже важкий характер. Іноді навіть може образити і вважає, що це по-чоловічому.
Я до цього жила у гуртожитку, бо мама у мене живе далеко від міста. І тоді я жила цілком непогано, поки не познайомилася зі своїм чоловіком, і тепер ми тільки сваримося.
Він постійно каже, що забрав мене зі злиднів. Те, що сам живе у квартирі, де ремонту не було дуже давно, це він не помічає.
Вважає, що головне, що має своє житло. Я розумію, якби він досяг чогось у житті сам, а так живе у батьківській квартирі, свого нічого немає ні машини, ні навіть роботи.
При цьому він міркує так, ніби він принц і забрав мене до хором. Хоча квартира стара й меблі всі старі, навіть сантехніка працює погано.
Коли зламався кран у ванній, сказав, що викликати майстра дорого й все зробить сам. Пройшло більше місяця, а він навіть не намагався нічого полагодити, і так у всьому.
