Я вже не знаю, як поводитися і боюся тільки зробити ще гірше. Я в шлюбі, у мене маленька дитина. Ми живемо з батьками мого чоловіка. Але життя з його родичами нестерпне.
Якщо до появи дитини я ще могла закривати на все очі, то тепер я не хочу, щоб моє маля росло в такій ненормальній атмосфері. Справа в тому, що рідна сестра мого чоловіка, яка також з нами мешкає, психологічно ненормальна.
Досі мені невідомо, що саме відбувається з нею, крім того, що у неї відставання у розвитку і у свої 28 років вона не читає, не пише, розумово не розвинена. Це абсолютно некерована людина, примхлива, лінива і запальна.
Вона абсолютно нічого не хоче робити. Якщо я намагаюся в м’якій формі робити зауваження або просити про щось, то вона або кривляється, або влаштовує такий скандал з добірною лайкою і криками, що навіть мені погано стає, а ше це чує моя дитина.
Моя свекруха завжди захищає свою дочку і ніяк не хоче намагатися змінити поведінку своєї дочки. Вона також для дочки як прислуга і виконує її найменшу примху.
Якщо я роблю зауваження її дочці, вона накидається на мене. Свекруха приходить з роботи і виконує всі її примхи, доки дочка лежить на дивані і командує, а як тільки щось йде не так, як вона хоче, починає кричати і лаятися.
Я не хочу щоб моя дитина все це бачила, я пів тижня живу у своїх батьків, щоб менше там знаходитися. Я не знаю що робити, як знайти ключ до свекрухи, щоб вона перестала вигодовувати всі вади своєї дочки, і хоч якось коригувала її поведінку.
Як спілкуватися із сестрою чоловіка? Я не маю досвіду спілкування з такими людьми, я росла в спокійній сім’ї. На думку спадає повна ізоляція дитини від них.
Також на думку спадає влаштовувати їй прочухана, поки свекрухи немає, може що вийде. Всі спроби поговорити зі свекрухою закінчуються нічим, вона каже, що це хвора людина і не треба її чіпати, і що вона так більше поводитися не буде. Але нічого не змінюється.
Оленка навшпиньках зайшла на кухню і завмерла перед холодильником. Вона ледве дихала від передчуття. Вчора…
У нашій родині роками тримався непорушний закон: я на кухні спину гну, а свекруха —…
Оксана мала одну звичку, з якої її чоловік Андрій завжди добродушно підсміювався. Вона вела зошит…
— Іро, та ти в нас тепер як пані живеш! — Лариса прискіпливо провела пальцем…
Мені 59 років. Торік я завела «блокнот радості». Пишу це, і самій трохи смішно. Звучить…
— Ти ж не забула, що я сьогодні ввечері їду до Сергія на день народження?…