Ми зустрічалися щодня (кіно, кафе, прогулянки, природа) нам завжди було добре разом. Так минуло 2 роки, і він запропонував відкрити свій бізнес (його) та працювати разом, а не «працювати на чужого дядька»

Все почалося більше 8 років тому, мене перевели з одного офісу до іншого і його теж майже одночасно. На роботі він завжди надавав ознаки уваги.

Я на них відповідала, тому що він був дуже привабливим чоловіком. Потроху почали зустрічатися, я якось дуже швидко його покохала. І це, як мені здавалося, було взаємно.

Я знала, що він одружений, але все одно почала зустрічалася з ним. Думки забрати його з сім’ї, ніколи не було.

Ми зустрічалися щодня (кіно, кафе, прогулянки, природа) нам завжди було добре разом. Так минуло 2 роки, і він запропонував відкрити свій бізнес (його) та працювати разом, а не «працювати на чужого дядька».

Так він відкрив магазин. Обіцяв «золоті гори», що тепер заживемо як нормальні люди, працюватимемо самі на себе і ні від кого не будемо залежними.

Бізнес пішов добре. Заробляв він, як і хотів, але виявилося, що я саме тепер почала працювати на чужого жахливого жадібного дядька.

Я не претендувала на його прибуток, але у результаті вся робота була на мені. Спочатку я була керуючою магазином, а потім керуюча плюс продавець, коли не було прибиральниці, я за прибиральницю, немає фасовщиці я і за неї і так далі.

Працювала майже без вихідних, з ранку до ночі, ночувала, до речі, там же він мені обладнав 2 кімнати під житло (про відпустку і мріяти не сміла).

Він почав ревнувати мене до всіх чоловіків, хто привітається, хто посміхнеться (а це наші покупці, я їм заборонити не можу). Через це у нас почалися скандали, раз на тиждень обов’язково.

Сварилися сильно. Потім через пару днів, як ні в чому не бувало, знову освідчувався в коханні, але ніколи не вибачався, а я дурна, розвішаю свої вушка, одягну рожеві окуляри і забуваю все погане. І так щоразу.

На роботі він виявився дуже дріб’язковим, важливим та істеричним начальником. Навіть полову ганчірку ми купували власним коштом.

Про прогулянки, походи у кіночи ресторан я взагалі забула. Я цілодобово була в магазині і часто по 5-6 днів не виходила на свіже повітря.

З ним ми розмовляли лише про роботу, я перестала спілкуватися зі своїми подругами та знайомими. У результаті я народила від нього довгоочікуваного сина, після трьох невдалих спро, після 8 років проведених з ним, з людиною, яку я любила більше життя, була готова заради нього на все, не просячи натомість нічого, крім кохання та уваги.

Перед пологами магазин закрили, тому що сам він працювати не хотів, а після того, як синові виповнилося 4 місяці і зовсім заявив, що він до нього стосунку не має (хоча мій синочок точна копія свого батька) і вигнав нас. Тепер я одна зі своїм сином і щаслива, що не спілкуватимуся з цією людиною. Тепер я відчуваю свободу! Адже я його так любила, а він знищив моє кохання за один день.