Я тут прочитала чимало історій про стосунки дорослих дочок зі своїми матерями. Хочу розповісти свою історію на цю тему. А ви розсудите, права я чи ні.
Я вже доросла, мені майже 30 років. Я пам’ятаю себе приблизно з двох років, жили ми тоді з моєю прабабусею, вона завжди із задоволенням няньчила мене і шалено любила.
Моя мати дізналася, що чекає дитину у 20 років, заміж виходила вже з животом, так наполяг батько. Чекали на хлопчика всі, крім моєї бабусі (матері батька).
Я не пам’ятаю, щоб я особливо багато завдавала клопоту, уроки перевіряли лише до 3 класу, школу закінчила із золотою медаллю. Батько після весілля одразу почав гуляти (мати це завжди розповідала), міг три доби не приходити.
У матері неврівноважений характер, і всю свою злість вона зривала на мені. Зі мною вона поводилася грубо, брала в руки ремінь, лозину, віник і просто руками по м’якому місцю та спині, по голові за четвірки в щоденнику, за не так сказане слово, за суперечку з нею.
На мої крики завжди реагувала бабуся та відтягувала мене від неї, кричала, мовляв, ти не мати, а мачуха. Мати завжди на мене репетувала і вдома, і на вулиці, і за сторонніх, могла принизити мене при гостях.
Останній раз ляпас від неї я отримала у свій 18 день народження, я тоді вже навчалася в університеті та жила в іншому місті. З п’яти років у мене була одна мрія — швидше вирости і поїхати подалі.
Вона за все дитинство жодного разу не сказала, що любить мене, що я для неї найрідніша, найулюбленіша. Батько багато працював і працює і багато не бачив, при ньому вона сильно мене не ображала, бо він забороняв.
Він мене пальцем ніколи не чіпав. У дитинстві за будь-яку провину після ременя чи лозини я годинами стояла в кутку, і якщо не вибачалася, вона ображала мене, поки не вибачуся.
У мене є молодший брат на 16 років. Його вона обожнює і гасає з ним.
Коли він з’явився, я працювала вдома на неї та на нього, білизну, прибирання. Коли я вступала до вузу, вона виставила мені умову, що мене навчатиме, якщо я дам слово, що потім навчатиму брата.
Зараз вона вже бабуся, моєму синові 3 місяці, вона рази три з ним посиділа і почала відмовляти, сказала, що у неї купа справ, їй треба трояндочки обрізати, паркан пофарбувати і взагалі у неї найменша дитина — мій брат 13 років. Мати не працює вже понад 15 років, сидить удома.
Дякую, мені свекруха допомагає з дитиною і ніколи не відмовляє. Мати вважає, що їй ще зарано бути бабусею.
Поки я навчалася, вона завжди мало не щодня говорила, що коли ти вже будеш заміжня, як ти набридла, скільки грошей на тебе йде. Саме тому, коли чоловік старший за мене на 12 років запропонував заміж, я втекла, не замислюючись, але цей шлюб розпався через п’ять років.
Зараз у неї інший зять, але і він поганий, і я, і всі довкола. У свій час ще в першому шлюбі у мене була кілька років хороша робота, і я їй посилала мало не кожен місяць від 5 до 10 тисяч гривень.
Ці два роки я була ідеальною дочкою. Потім ми переїхали, я розлучилася і вже не могла їй давати гроші.
Знову стала поганою. Їй до пенсії ще сім років. Вона не немічна і стара. Навпаки, сироватки краси коле, груди ще в 40 років зробила, фітнес, басейн і т.д.
Чи люблю я свою матір? Велике питання. Тільки якщо дуже глибоко у душі.
Шаную так, це безперечно, батька люблю. Тільки на свого сина намагаюся взагалі не кричати, і постійно кажу йому, що я його дуже люблю, що він у мене найулюбленіший, найкрасивіший і найрідніший.
Нехай він ще маленький. Але я впевнена, що він мене розуміє.
