Надіслала мені подруга повідомлення, яке потрібно розіслати 50 людям, бо буде горе, я подумала, що це якась маячня та дурня

У мене багато подруг і не з усіма я можу часто спілкуватися телефоном, більше переписуємось. Але лише одна подруга у мене, яка пише завжди по справі, чітко та лаконічно.

Інші жахливо дратують. Не розумію, невже вони не розуміють, як виглядає їхнє повідомлення!

Нескінченні смайлики і крапки після кожного слова заважають швидко прочитати написане. А ще дуже дратує мільйон дужок наприкінці речення.

Чи то сарказм, чи усмішка, не зрозумієш. Або кума пише ціле послання, але в стовпчик без жодних розділових знаків.

Подруга закидає посиланнями, за якими я ніколи не переходжу. Можна хоч прокоментувати, що там.

Тим більше, в Інстаграм я не реєструвалася, мені це не цікаво. Колега по роботі, коли пише ввечері або після роботи, починає запитувати як справи, чи я не зайнята.

Бачилися вдень в офісі, навіщо питати? Вона любить надсилати різні смішні картинки (на її погляд) або новини перепостити, ніби я не маю доступу до інтернету.

Може надіслати голосове повідомлення на 2 хвилини, хоча простіше написати чітко і за змістом. А коли я відповідаю, вона пише, але дуже довго, і я втрачаю час чекаючи.

Я вже не кажу про ділове листування. Ще мене дратують кілька різних смайлів після кожної пропозиції (тут і окуляри, і янголятко, і ромашки-чарочки). Не зрозумієш емоції людини.

Або людина пише «привіт», а потім хвилини через три саме повідомлення. Навіщо так робити? Або подруга пише з такими помилками, що читати неможливо. Як чує, так і пише.

А ще економить свій час і пише скороченнями із комами та крапками. Як абетка Морзе, нічого не зрозуміти.

Замість «дякую» пише «дяк». Капслок – це окрема тема. Людина вважає, що цим глибше висловлює свої емоції.

Ще дуже не люблю, коли мене вітають із усіма святами, надсилаючи картинки з інтернету. Це так штучно та чергово.

Але, мабуть, коронний номер із різною містикою та змовами — прочитай 50 разів і відправь іншим. Дорослі люди, а витрачають час на таку нісенітницю.

You cannot copy content of this page