У сина депресія, але чоловік відмовляється у це вірити.
Мій син уже два роки хворіє на депресію. З цієї причини покинув ВИШ, не може знайти роботу, зараз відбувається лікування в диспансері.
Оскільки він живе в іншому місті, нам із чоловіком доводиться його матеріально підтримувати. Відповідно самі живемо досить скромно, економимо.
Чоловіка ця ситуація дратує, погрожує припинити фінансувати сина, вважає, ми його просто розпестили. Те, що депресія – це хвороба, не хоче розуміти. А я боюся, що через наші розбіжності стан сина може погіршитися.
Син повертатись додому не хоче. У нашому маленькому місті можливості такої допомоги обмежені. Крім того, йому соромно перед знайомими через невдачу у навчанні.
Також він сподівається, що налагодить життя у столиці. Але поки що проблеми зі здоров’ям заважають нормально функціонувати.
Не знаю, як переконати чоловіка, що треба набратися терпіння та продовжувати підтримувати дитину. За сина страшно, а із чоловіком конфлікти.
Ірина, 50 років
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…