У сина депресія, але чоловік відмовляється у це вірити.
Мій син уже два роки хворіє на депресію. З цієї причини покинув ВИШ, не може знайти роботу, зараз відбувається лікування в диспансері.
Оскільки він живе в іншому місті, нам із чоловіком доводиться його матеріально підтримувати. Відповідно самі живемо досить скромно, економимо.
Чоловіка ця ситуація дратує, погрожує припинити фінансувати сина, вважає, ми його просто розпестили. Те, що депресія – це хвороба, не хоче розуміти. А я боюся, що через наші розбіжності стан сина може погіршитися.
Син повертатись додому не хоче. У нашому маленькому місті можливості такої допомоги обмежені. Крім того, йому соромно перед знайомими через невдачу у навчанні.
Також він сподівається, що налагодить життя у столиці. Але поки що проблеми зі здоров’ям заважають нормально функціонувати.
Не знаю, як переконати чоловіка, що треба набратися терпіння та продовжувати підтримувати дитину. За сина страшно, а із чоловіком конфлікти.
Ірина, 50 років
— Мамо, заспокойся, будь ласка, не нервуй. Просто поясни, що трапилося, — Поліна мимоволі потерла…
— Женю, а чого ви весь шашлик дочиста змели? Могли б хоч жменьку для жінки,…
— Та облиш, Аню, тобі що, шкода? Просто в Антохи зараз складний період... — А…
Той вечір починався як завжди: чотирирічний Михайлик уже солодко сопів у своєму ліжечку, на кухні…
Той суботній ранок починався у мене за звичним, роками відпрацьованим сценарієм: на плиті тихенько пихтів…
— Лідочко, глянь, будь ласка, чи є ще хтось у коридорі? Хотіла сьогодні раніше піти.…