Не можу зрозуміти, що відбувається у сім’ї подруги. Нещодавно в розмові моя подруга згадала про те, які молодці її доньки підтримують її у всьому, незважаючи на маленький вік. Одній доньці 5 років, другій 7 років. Мовляв, навіть при сварках із чоловіком завжди її захищають.
Наприклад, під час останньої сварки одна із доньок попросила тата «не ображати маму». Сказавши це, подруга дуже швидко перейшла на іншу тему. І я зробила висновок, що чоловік її ображає, а вона це терпить та приховує. Ось випадково промовилася мені, а якщо спитати прямо, то й не відповість чесно.
Мені тривожно за неї. І я не знаю, чим їй допомогти, якщо все так погано у її сім’ї. Звичайно, це її справа, її сім’я і таке інше. Але мені боляче бачити її у такому положенні, якщо це так. Вона завжди була сильною особистістю, хороброю та рішучою. Захищала слабких. Як же це так вийшло, що вона терпить таку поведінку чоловіка?
Заміж вона виходила з шаленого кохання з її боку. Як було з любов’ю чоловіка, я точно не знаю, на момент її весілля я лежала в лікарні і не могла прийти, знала її чоловіка тільки з її розповідей. Але мені здалося, що він — людина досить жорстка і собі на думці. Саме весілля взагалі відбулося, наскільки я розумію, бо подруга дізналася, що чекає дитину.
Чоловік подруги не надавав їй належної підтримки при пологах, був зайнятий своїми особистими справами в іншому місті. Я б припинила стосунки вирощувала б доньку одна. Я не терплю неповаги до себе. І вже тим більше я б не стала народжувати другу дитину після такого байдужого ставлення до мене при вагітності першою дитиною. Але ж то я.
З того часу минуло вже 7 років, начебто живуть нормально. Я рідко в них буваю. З чоловіком подруги бачуся мало, він постійно працює. Зі мною він ввічливий, але якийсь вічно похмурий.
Чим я можу допомогти подрузі? Чи варто прямо запитувати її, чи немає в її сім’ї проблем, і чи не можу чимось допомогти їй? Чи правильно я зрозуміла, що він може бити її, як ви вважаєте? Чи це могла бути фантазія доньки?
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…