Не можу зрозуміти, що відбувається у сім’ї подруги. Нещодавно в розмові моя подруга згадала про те, які молодці її доньки підтримують її у всьому, незважаючи на маленький вік. Одній доньці 5 років, другій 7 років. Мовляв, навіть при сварках із чоловіком завжди її захищають.
Наприклад, під час останньої сварки одна із доньок попросила тата «не ображати маму». Сказавши це, подруга дуже швидко перейшла на іншу тему. І я зробила висновок, що чоловік її ображає, а вона це терпить та приховує. Ось випадково промовилася мені, а якщо спитати прямо, то й не відповість чесно.
Мені тривожно за неї. І я не знаю, чим їй допомогти, якщо все так погано у її сім’ї. Звичайно, це її справа, її сім’я і таке інше. Але мені боляче бачити її у такому положенні, якщо це так. Вона завжди була сильною особистістю, хороброю та рішучою. Захищала слабких. Як же це так вийшло, що вона терпить таку поведінку чоловіка?
Заміж вона виходила з шаленого кохання з її боку. Як було з любов’ю чоловіка, я точно не знаю, на момент її весілля я лежала в лікарні і не могла прийти, знала її чоловіка тільки з її розповідей. Але мені здалося, що він — людина досить жорстка і собі на думці. Саме весілля взагалі відбулося, наскільки я розумію, бо подруга дізналася, що чекає дитину.
Чоловік подруги не надавав їй належної підтримки при пологах, був зайнятий своїми особистими справами в іншому місті. Я б припинила стосунки вирощувала б доньку одна. Я не терплю неповаги до себе. І вже тим більше я б не стала народжувати другу дитину після такого байдужого ставлення до мене при вагітності першою дитиною. Але ж то я.
З того часу минуло вже 7 років, начебто живуть нормально. Я рідко в них буваю. З чоловіком подруги бачуся мало, він постійно працює. Зі мною він ввічливий, але якийсь вічно похмурий.
Чим я можу допомогти подрузі? Чи варто прямо запитувати її, чи немає в її сім’ї проблем, і чи не можу чимось допомогти їй? Чи правильно я зрозуміла, що він може бити її, як ви вважаєте? Чи це могла бути фантазія доньки?
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…