Нещодавно почала помічати, що мій чоловік неповажно почав ставитися до моїх батьків, коли вони приходять, намагається знайти невідкладну справу та піти подалі, за столом взагалі не розмовляє, мовчки їсть

Я вийшла заміж за коханого чоловіка, поважаю його, все роблю, і по дому. Будинок приватний, топлю сама піч, прибираю сніг, город саджаю, картопляне поле невелике за будинком, кури, кози, гуси, загалом, це і є моя робота, все беру на себе.

Чоловік весь день працює механіком на фірмі в нашому селі. Іноді ненормований графік.

Нещодавно почала помічати, що мій чоловік неповажно почав ставитися до моїх батьків. Коли вони приходять, намагається знайти невідкладну справу та піти подалі.

За столом взагалі не розмовляє, мовчки їсть. Потім просто йде спати чи сидить у телефоні.

Діалогу немає, на запитання відповідає, але відчувається, що робить зусилля над собою. Якось я запитала, чому він обділяє спілкуванням моїх батьків, а він сказав: про що з ними розмовляти?

Про поросят? Про сіну? Та й загалом вони люди недалекі». А коли я почала обурюватися, обізвав їх тупими.

Виходу із ситуації ясного поки що не бачу, думаю як бути. При розлученні я залишаюся ні з чим виходить, а додому до батьків не хочу повертатися, батьки дуже неспокійні, та й з дітьми я там не уживуся.

З іншого боку, оскільки чоловік не поважає моїх батьків, отже, і мене не поважає?