У мене дивна сповідь, швидше, мені потрібна порада психологів, фахівців-конфліктологів чи досвід тих, хто вміло виходить із конфліктів. Справа в тому, що я не знаходжу потрібних фраз під час конфліктів у сім’ї сина. Вони живуть окремо в квартирі, яка давно дісталася мені у спадок від мого діда, і подарована моєму синові.
Живуть вони 5 років. Невістка – гарна господиня, є онук. Мій син працює один, невістка сидить із онуком. Щоб не виникало причіпок до мене, що я розхвалюю сина, я кажу чесно: син працьовитий, дбайливий, без шкідливих звичок, ніяких друзів, рибалок, пивних зустрічей. Допомагає дружині у всьому. Вірний та відданий. Прошу не ставити під сумнів мої слова, знаю, що пишу.
Невістка теж створена для сім’ї, претензій до неї не маю. Але вона дуже галаслива і конфліктна людина. Під час кожної сварки вона дзвонить мені та кличе до них «на розмову». Скаржиться на сина за такими дрібницями, що мені соромно їх перераховувати (вони інтимно-гігієнічного характеру та особливостей організму). Я сиджу і вислуховую цю нісенітницю. Син, як обвинувачений, теж сидить мовчки.
У мене, зрозуміло, є що їй сказати, і мені хочеться навіть її відправити кудись подалі, але я мовчу і говорю тільки, що ніхто не ідеальний, шукайте компроміс та інші чергові банальності. Я боюся сказати зайвого. Вона постійно погрожує піти, з’їхати.
Я проти того, щоб виносити сміття з хати. Я ніколи не скаржилася нікому на свого чоловіка, вирішували всі самі. Мені неприємно перебувати в центрі їхнього конфлікту. Мені хочеться вже їй сказати: не подобається – йди, але не можу. Як мені це робити? Як не дати сісти собі на голову, не дати маніпулювати сином і поставити на місце невістку, щоб вона припинила погрожувати?
Я хочу, щоб вони жили разом, але й не хочу бути ганчіркою в очах невістки. Адже я просто боюся зламати їхній шлюб, якщо скажу все, що мені хочеться. Як поводитись і що говорити в ці моменти? Прошу порад від людей, які знають, як гасити конфлікти, не втрачаючи гідності. Найцікавіше, що після цих «очних ставок» з моєю участю у них знову тиша та кохання. До наступного разу.
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…