То було літо, сповнене сонця й запахів природи, середина 90-х, коли ми з мамою,
Батьки зупинилися біля хвіртки, мотор їхньої машини ще якийсь час торохтів у прохолодному вересневому
У їхній хаті, де завжди смачно пахло шкварчанням свіжосмажених котлеток або сала, духмяною скоринкою
— Я на власні вуха чула: Стас у мене саме був, подзвонив її старший,
— От скажи мені, є тут глузд чи немає? Я дала синові пʼять тисяч
— Ба-а-а, а мамка скоро приїде? Коля поїв смаженої картоплі, молоком запив, а ще
Батьки з дівчинкою років дванадцяти вийшли з під’їзду елітної дев’ятиповерхівки й попрямували до свого
— Тату, там хтось скиглить і плаче. Я в щілину, як змогла, подивилася. Мені
— Я вчора була в тата. Він якийсь увесь напружений, удає, що все гаразд,
— Мамо, я їсти хочу! — Дмитрик тряс її за руку, видно, вже давно.