Рідне Слово – Сторінка 107

Життєві історії 0

– Твоєму хлопчику довірливому тридцять два роки! – сказала Зіна. – Так що нічого в його особисте життя втручатися самі розберуться

Людмила терпіти не могла свою невістку Ольгу. Вона вважала її винуватицею усіх бід та

Життєві історії 0

– Ви не поспішайте, подумайте. Тут квартира стара, а у вас дитинка росте, напевно, хочеться нову трикімнатну квартиру. Чи я не правий

– Доброго дня, дівчино ви випадково не із 44 квартири? – дивний літній чоловік

Життєві історії 0

– Мамо, якщо прийдуть до мене друзі з інституту, скажімо, що ти моя хатня робітниця, – попросила Світлана. – Ну, ніби, прибираєш тут і готуєш для гостей, а моя мама займається бізнесом і живе в Києві

Донька в Тамари зʼявилася досить пізно – у 37 років. Колись вона сама у

Життєві історії 0

– Вибач, мамо, але ти з нами жити не можеш. Ліля проти, – опустивши голову, сказав мені син

– Вибач, мамо, але ти з нами жити не можеш. Ліля проти, – опустивши

Життєві історії 0

– Я не хочу зараз дарувати вам якусь нісенітницю, – казала Людмила синові та майбутній невістці. – Тому на весілля вам зараз нічого дарувати не буду, а трохи згодом вже подарую розкішний подарунок

– Я не хочу зараз дарувати вам якусь нісенітницю, – казала Людмила синові та

Життєві історії 0

— Аллочко, за місяць я отримую диплом, і ми їдемо з тобою до мене в село знайомитися з моїми батьками! — радів Ілля, його очі світилися щастям. – Я тебе представлю їм і всім родичам, як мою майбутню дружину! Ти згодна?

Одного ранку Алла йшла сільською дорогою, міцно тримаючи доньку за руку. У вільній руці

Життєві історії 0

Отримавши першу зарплату, вона почувала себе справжньою багачкою! Купила крупи та макарони, пляшку рослинної олії та ціле відро картоплі

– Катя, хто ця жінка? – тихенько, щоб не почули інші люди, спитав Ігор.

Життєві історії 0

– Ну що, голубонько, – почала Інна, розтягуючи слова. У її голосі дзвеніла погано прихована злість. – Я давно хотіла з тобою поговорити. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся

– Маринко, зайди до мене, – голос Андрія Михайловича у слухавці звучав тихо і

Життєві історії 0

– Це моя найкраща подруга, – обурилась Марія. – Я її сто років знаю, а тебе, всього рік. Так що якщо ти ставиш мене перед вибором, то я вибираю її

Не минуло й тижня після весілля, як Григорій став висловлювати претензії до своєї дружини.

Життєві історії 0

– Забирайся, – рішуче сказала Ірина. – Якщо щось забув, потім заїдеш і забереш. Тільки подзвони заздалегідь

Ірина вийшла з кухні та подивилася на годинник. Вона винесла ще одну зібрану валізу,