Життєві історії 0
Вранці спала до десятої, каву приносили в ліжко (на перших порах із ввічливості), сама нічого не мила, не прала, не прибирала – все це чомусь лягало на плечі Наді та Ігоря. Ба більше, одного разу Надя виявила на дверцятах холодильника акуратно прикріплений розпорядок домашніх справ. Таблиця з підписами: “Понеділок – вологе прибирання”, “Середа – вікна”, “П’ятниця – холодильник”. І внизу приписка: «Відповідальні – Надія і Ігор»
Надія застигла на місці, ніби її облили крижаною водою. — Що ви зараз зробили?!
Життєві історії 0
— Мамо, це тобі! — урочисто виголосив він, затягуючи коробку на кухню. — Посудомийна машина, — пояснила Лариса, поправляючи бездоганну зачіску. — Остання модель! Економить воду, електроенергію і головне — час
Ніна Петрівна стояла посеред новенької однокімнатної квартири й намагалася зрозуміти, куди зникли останні тридцять
Життєві історії 0
Але щойно вона поставила блюдо з шашликом у центр столу, як за парканом пролунав дзвінкий жіночий голос: — Ну що, пригощаєте? Я без запрошення, сподіваюся, не проженете! Ірина підняла очі й побачила сусідку Ларису, яка, посміхаючись, заглядала через паркан
Ароматний дим від мангала стелився над ділянкою, змішуючись із запахом скошеної трави і квітучого
Життєві історії 0
— Світлано, що сталося? – Олена вийшла вперед, загороджуючи стіл із гостями. — Що сталося? – передражнила та. – Моя донька голодна вдома сидить, а ви тут бенкетуєте! Сусіди сказали, що ви її сюди заманили, а потім вигнали! — Ніхто нікого не заманював, – спокійно відповіла Олена, хоча всередині все кипіло
—  Тітонько Олено, а можна я у вас побуду? Я тихесенько посиджу, нікому заважати
Життєві історії 0
Стала Ніна м’ясо приносити свіже, тільки-но з базару. Будеш, мовляв, котлети робити натуральні, раз сосиски не до вподоби, а він заявив, що зовсім від м’яса думає відмовитися, перейти на овочі та крупи, як святі люди
— І куди в нього тільки ті гроші діваються? Пенсія яка хороша, та ще
Життєві історії 0
Здатна розтринькати все, що є на даний момент у гаманці й на карті. Буде купувати всілякий непотріб з доставкою. Ось наприклад органайзери для білизни, щітки для меблів, лахміття, яке осяде у шафі і не буде носитися, кухонні пристосування з реклами
— Він напевно від мене похвали чекав? Який він молодець, «добув» нам велику суму
Життєві історії 0
Спочатку бабуся хотіла, щоб я привезла їй гроші, але потім повідомила, що брат приїде сам. Тоді я зрозуміла, що це мій шанс: із братом у нас непогані стосунки, був реальний шанс домовитися, щоб бабуся нічого не дізналася
У нас із чоловіком зберігалися бабусині «похоронні» гроші. Бабусі дев’ятий десяток, вона за роки
Життєві історії 0
У цьому і річ, Лера з мамою продали нарешті квартиру в Полтаві. І вона вмовила маму сюди переїхати. Але квартира в них малесенька, Лерка, звісно, занадто поспішила з покупкою. Загалом, мама її вирішила зняти собі кімнату, щоб доньці не заважати, Лера їй оплатить. — То хай у мене поживе, вона ж моя землячка. І мені не так сумно буде, — зраділа Ірина Борисівна
— Ти якась засмучена, Мариночко, що трапилося? — лагідно запитала доньку Ірина Борисівна. —
Життєві історії 0
— Бабо Віро, дайте найкращу курочку, жовту, запашну, бабуся просить! Продавщиця пірнула під прилавок, як за старих часів, і витягла невелику, але жовту, як я і просила, важку тушку. — Візьми ось цю, по травичці гуляла, що хочеш із неї роби, хоч локшину, хоч печеню. Що з бабусею?
Моя бабусенька віддала Богу душу на руках у мами, a мама пішла при мені.
Життєві історії 0
— А можна з ним сфотографуватися? — питали дітлахи. Дмитро прикрив кота й серйозно відповів. — Можна. За гроші. — Як це? — Десять гривень платиш і фотографуєшся. — У-у-у… — Ну, як хочеш, — відповів Дмитро. Невдовзі перший охочий сфотографуватися з Марсиком приніс десять гривень. Потягнулися й інші дітлахи — кота передавали з рук у руки
Максим і Марія вважали себе батьками з добрим солідним досвідом. У всякому випадку –

You cannot copy content of this page