— Павле, як мати прийде, віддай їй п’ять тисяч. — Це з якого дива?
— Сергію, це ти? Про щось до чаю не забув, купив? Давай-но швидше мий
— Та що ж ви там порпаєтеся! Десяти гривень не вистачає! Або шукайте швидше,
— Катрусю, ти й не уявляєш, кого я щойно зустріла, як до вас ішла!
— Та хіба ж те, що вона при надії, дає їй право отак коверзувати?
— Знаєш, Катрусю, я — нелюба дитина. Це навіть не образа, а просто гірка
— Я так і відрізала: на мене нехай навіть не розраховують. Глядіти не буду
— Наш Василько хлопець статечний, на переправі коней не гонить. Увесь у діда мого,
— Я її на дух не переношу, мишу цю сіру. І на якому тільки
— Ну, щоб тебе підняло та гепнуло! Ти лишень поглянь, Маріє, що цей нахаба