– Люблю. Сумую. Бачу тебе уві сні. Скинув тобі гроші на манікюр. Порадуй себе, а я уявлю, як заблищали твої блакитні очі. Хотів би більше, але поки що не можу, щось із документами все ще не розібралися
Людмила ревнувала свого чоловіка до всіх. До його колишньої дружини, до сусідки по квартирі,
Бабуся і особисто бере участь у вихованні онуків, і на дачу їх влітку забирає, не забувши дорікнути молодшій доньці, що її діти проводять усе літо в задушливому місті через те, що в них погані батьки. А ще бабуся допомагає сім’ї сина фінансово
— Я й досі не розумію, — вкотре вже докоряє своїй 36-річній Лілі її
Пару разів на тиждень можна й вечерю приготувати — ту саму, ситну, зі смаженим м’ясом. — Ага, я навіть згодна тарілки помити і чашку за ним вранці, після кави. — Ганна посміхається. — До того ж, він то цукерки несе, то фрукти, то стейки до тієї самої вечері. Ні, мене все влаштовує, чесно
— Ха, а я можу її зрозуміти! – усміхається Ганна. — Вона за ці
— Заходь, синку. Бачиш, он парканчик покосився зовсім. Якщо недорого попросиш, то й поправити б. Чоловік оцінювально оглянув на майже впалий в тин паркан і кивнув. — Багато не попрошу
Одного дня вже літня Таїсія Павлівна поспішала широкою сільською вулицею, і як справжня хазяйка,
Прийшов у шлюб із пакетом трусів і дірявими кедами, а тепер він вирішує, чи поїдуть молоді до нас на шашлики. Та й узагалі, він усе вирішує. Навіть те, що нам для доньки рідної купити, уявляєш?
— Така була самостійна, така з холодним розумом, – засмучується Ольга Павлівна. – А
— Я радий, що ти прийшла, — сказав він замість привітання, його голос звучав якось дивно. — Нам потрібно поговорити про обручки. Я здивовано подивилася на нього, не розуміючи, до чого він веде. — Про які обручки, Сергію? Навіщо тобі це?
Тривалий час я обманювала себе, жила в ілюзіях. Прикидалася, що в моєму житті все
Ромашкове кохання: початок однієї сільської історії
— А от коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був
Йому ж не треба платити податків, зарплату персоналу, оренду, оплачувати обладнання, витратні матеріали. Тільки й чекає чоловік, який теж працею в житті пробивався, що приїде сестра тещі його кузена, і він їй безкоштовно все зробить, аби душа “сьомої води на киселі” була спокійна та радісна
— Маріє, не уявляєш, як мені це вже набридло! — голос Марії тремтить, а
— Перестань! Скоро прийдуть Віктор із Настею, а в мене нічого не готово! Що з тобою?! Я вже разів двадцять об тебе спіткнулася! Вгамуйся! Але кіт не заспокоювався. Він раз у раз встрибував на підвіконня, вдивляючись у темряву за вікном
— Зінаїдо Петрівно, добридень! – сусідка махнула рукою, вітаючи Зінаїду, і одразу ж знову
— Бабо, кипить… Кинулася на кухню, прибрала кришку з каструлі і… застигла, повернулася до онука: — Ти що сказав? — Кипить… — промовив хлопчик з не меншим здивуванням, бо й сам не вірив. — Миколко, ти заговорив?! Скажи ще щось! — Ба-ба… — Ах, ти мій ріднесенький! — заголосила бабуся від щастя
— Що, синочку? — запитала Надійка, ніби сподіваючись, що він ось-ось відгукнеться. Та Миколка

You cannot copy content of this page