Син навіть фотографує тепер сніданки, обіди та вечері. Напевно, ловлять її перед опікою, на недбалості спіймати хочуть. Жінка зізнається, що сина любить, але вся ця ситуація її виснажує
«Горою всі за нього стали, як же, ображають хлопчика, — злиться Надія. — Ну,
“Розплющ очі, старий, пані твоя вдень соплі тобі витирає, а ночами на побачення бігає, сама бачила!” Ось усі жили з тебе повитягує, на той світ відправить, а сама заволодіє твоїми законними метрами
— А сусід наш, з другого поверху, геть із глузду з’їхав! Самому вже восьмий
— Кухню треба мити після кожного прийому їжі, про готування я просто мовчу, — згадує Ангеліна. — Самій ніколи, ганяла мене. Я з жахом згадую вихідні та вечори. Головне, до брата — жодних претензій, він же чоловік. А я з ганчірками не розлучалася
«Я розумію, що мама просто зараз на повну котушку користується цією квартирою, як важелем.
Зять вважав, що теща — жінка чудова, і з нею навіть уживатися не треба, така вона була комунікабельна. Завжди усміхнена, з прекрасним почуттям гумору, смачно готувала і в оселі тримала чистоту. Не теща, а справжній скарб без жодних домішок, чисте золото
Денис з Оксаною прожили разом перший рік, і мешкали вони з тещею, Іриною Михайлівною,
— Надю, яка ти стала красива, я вперше прийшов на зустріч однокурсників і нікого тут не впізнаю, а тебе одразу впізнав! Олексій подав їй руку, і Надя не відмовилася, встала й пішла з ним танцювати, спіймавши на собі здивований погляд Рити, яка повернулася до їхнього столика
— Я на зустріч “Тридцять років закінчення інституту” не піду, у мене потім депресія
— Еммочко, це ти? Як я рада, а то я сьогодні прокинулася, а вдома зовсім чужі люди! У сусідній кімнаті якийсь чужий мужик хропе, а потім з кухні вийшла якась товста жінка, і чомусь вирішила мене переодягати в ліжку! Я не знала, що робити, але я відбивалася, як могла! Еммо, приїжджай швидше, мені страшно, я їх боюся. Я не їла те, що вони мені давали, думаю, вони мені щось підсипали, вони хочуть у мене квартиру відібрати
Емма набрала старий номер домашнього телефону свекрухи, який вже давно вʼївся в памʼять. Слухавку
Ще через вісім місяців приїхала з Німеччини дружина Ігоря з донькою. Її багатий старий пішов з життя. Усе його майно і гроші дісталися його колишній дружині та дорослим дітям. І вона повернулася в країну, до колишнього чоловіка
Віра ходила з кута в кут по квартирі. Вона ніяк не могла повірити в
— Ну кому ти збираєш, ба? – втомлено відповіла Юля, – Ти ж, зрештою, не вічна! Скоро вісімдесят, а все туди ж, цілий склад у шафі влаштувала. Ну куди це все потім, га? Нове ж усе, з бирками, а ти все збираєш і збираєш, а навіщо, для чого? Жити треба зараз
— Бабусенько, ну ти ж мені обіцяла, що викинеш це неподобство! — Юлечко, не
— Мама моя ягоди з дачі привезла, звісно, для Зоряни, для кого ж іще, – тоді тільки-но полуниця пішла, було тих ягід пів скляночки всього. Донька спала, а прокинулася – ягід немає, – розповідає подрузі Ірина. – Ну і як ти таке оціниш? Це що? Одна бабуся везе для онучки, а друга – хап, і з’їла
— Мама моя ягоди з дачі привезла, звісно, для Зоряни, для кого ж іще,
— Негайно зніми порчу з мого сина! — пролунав у слухавці істеричний крик Римми В’ячеславівни. Галина від несподіванки ледь не впустила телефон. Два роки від колишньої свекрухи не було ні слуху ні духу, і раптом такий дзвінок
— А ти не вказуй мені! — Римма В’ячеславівна спробувала прорватися до Галини, але

You cannot copy content of this page