Чоловік увечері біг до улюбленого авто й мало не з лупою його розглядав. — Ти подряпала «торпеду», — кричав він на Інну. — І взагалі, знаю я, як ви, баби, їздите. Жінка за кермом – це лихо на колесах
— Хоча ти знаєш, напевно, ця клята машина лише приводом стала, — зізнається жінка.
— Мамо, уявляєте, ми їй з Олежком говоримо поїхали з нами, а вона ні вперлася, до бабусі в село, – і це та Ольга, яка сухар.. Посміхається Тетяна Єгорівна, притискаючи до себе внучку Яночку, згадує, як боялася рік тому цієї зустрічі… — Ба, а Олеся коли приїде? — Виїхали, Ніна дзвонила… — Все батьки, бувайте… я пішла, мені треба речі розкласти, та й узагалі
Перед зустріччю з родичами Тетяна Єгорівна неабияк хвилювалася. Син із невісткою приїхати мають, от
— Як же я тільки хочу повернутися. Як я скучив за спокійним життям, за сирниками і кріслом-гойдалкою на дачі. Ця вертихвістка тільки й робить, що по подружках і по барах усю ніч бігає, а потім ввесь день спить . А я не можу так, у мене таких сил уже немає
— Як же я тільки хочу повернутися. Як я скучив за спокійним життям, за
– Посади якихось овочів, а то перед людьми соромно. Всім батьки з дачі їжу тягнуть мішками, а ти – пучок петрушки та букет айстр. – Овочі вирощувати дорого й нудно, простіше в магазині купити, – відмахнулася Ганна Михайлівна
– Та викинь ти свої квіти, посади замість них он хоча б овочі та
У неї теж були діти – двоє хлопчиків, – але, на відміну від мене, вона була ідеальною і правильною. А правильність полягала в тому, що вона жодного разу не розійшлася з чоловіком. Секрет був простий: вона просто не виходила заміж. Чоловіки зваблювали її, робили їй дитину, а потім кидали і зникали з горизонту
Дідуся і бабусі, у моєї доньки – не буде! Я так вирішила! Після того,
Кричав, тупотів ногами, намагався довести, що походи чоловіка наліво — це інше, а від Наді він такої гидоти не очікував. — Ага, — усміхається жінка. — Він чистенький. Це я брудна. Ми перестали фізично бути чоловіком і дружиною за 8 місяців до тієї розмови. І він думав, що мені нічого не треба? Йому на стороні вистачало любові й ласки, а я лялька дерев’яна чи що?
— Ой, ну ми ще зі школи дружили, — розповідає Надія. — З сьомого
— А що, ми дитину не плануємо? — Плануємо, відкладати не будемо, — відповів Степан. — Але в декрет краще все ж іти з допомогою від офіційного працевлаштування, а потім вже, отримуючи ті нещасні копійчані щомісячні виплати
— Так сталося, що моя майже колишня дружина з іншого міста, — розповідає Степан.
— Це за кілограм чи за пучок? — За пучок, звичайно, красуне, зі знижкою віддаю. Сам цими руками кріп виростив, зрізав і тобі привіз. Зінаїда Павлівна усміхнулася. Знала – брешуть і не червоніють ці продавці
Зінаїда Павлівна прискіпливо покрутила в руках пучок кропу і перепитала: — Це за кілограм
У нас тут офіційний захід! Знайомство сватів. Ми три дні готувалися! Клінінг замовили, тато лад навів і в хаті, і на подвір’ї! Хвіртку з воротами пофарбував! Дерева всі побілив! Не дім, а цукерка! – І що? – Я найкращу сукню вдягла, коштовності бабусині дістала, а тато твій навіть краватку вдягнув
– Мамо, якщо допомога потрібна, то сказати треба було. Добре, я знайду гроші, щоб
— Знову донька із зятем до свекрухи поїхали на вихідні! І внуків повезли, я їх уже місяць, мабуть, не бачив! Ну не хочуть до нас їздити, то й не треба, мені до того й діла немає! А ти все одно скажи їм, Валю, що недобре так, батька з матір’ю забувати. Перед людьми соромно, до всіх приїхали, а до нас ні
Валентина побачила, що Геннадій задрімав у кріслі біля телевізора. Хай дрімає, він сьогодні напрацювався

You cannot copy content of this page