Не існує чоловічих чи жіночих обов’язків. Хто що може і кому що важливіше — той і робить. Головний критерій — якість. Хто краще миє посуд — той і миє. Хто краще готує — той готує. Хто краще заробляє гроші — той заробляє. Усе просто: роби те, що виходить у тебе найкраще
Коли я, молода й недосвідчена, збиралася заміж, мама вручила мені не просто благословення, а
За сортовою полуницею та малиною до неї їхали з усієї області. Ксенія все відкладала, сподіваючись, що з’являться родичі діда Іллі, і вона зможе з ними домовитися про продаж сусідської ділянки. Платити за будинок вона не хотіла, чекала, поки він розвалиться сам по собі. І ось — дочекалася
Ксенія з тривогою дивилася у вікно, як біля сусідського побитого часом паркану зупинилася старенька
— Не буду розводити китайські чайні церемонії. Синку, у мене немає грошей. Я ж не буду продавати речі? Мені на місяць треба приблизно 20 тисяч. Ти повинен мені допомагати
— Синку, заробітну платню отримав? — у голосі жінки тремтіла надія. Але Максим був
— Я ж казав, треба було відразу їй усе розказати, — промовив дідусь, відсунувши недоїдений млинець. — Микола — її батько, йому й вирішувати, коли сказати доньці, — заперечила бабуся. — Ох, горе яке
— Бабусенько, а коли мама з татом приїдуть? — запитувала Ліза, не відриваючи очей
Чоловік Альбіни — веселий таксист Володимир, хотів назбирати на свою квартиру і швидко встановив у квартирі свої порядки: економили на всьому, навіть на воді, тож з Іри брали і за воду, і за електрику, коли вона приходила прати. — Копійка гривню береже, — повторював Володимир. — Ти на нас не сердься, дуже вже хочеться свою квартиру. Сама розумієш — жити з тещею не моя мрія
Тітка вигнала Ірину напередодні весілля Альбіни. Альбіна — єдина донька тітки Катерини. Єдина й
— Мамо, куди можна каструлю поставити? — Мамо, а вам зручно, якщо я буду в мультиварці кашу готувати? — Мамо, навчіть, будь ласка, як ви розсольник робите, а то сил уже немає слухати: у мами краще
Коли Валентина захворіла, Сергій не злякався. Возив її по лікарнях, тримав тазик, коли її
Ех, Яночко, краще б удома мужика пригледіла, як деякі… он, сусіди наприклад… вона так собі, миша сіра… а він уже начальник… — Ти що мамо, це які навпроти? У нього ж двоє сопливих спадкоємців… — А що тобі ці спадкоємці, в Ігоря скоро стільки грошей буде, що й двадцять спадкоємців прогодує
— Ох, ну якби в добі було не двадцять чотири години, а хоча б
— Не смій до неї наближатися! — кричала мама. — Не смій, чуєш? Батько більше не приходив. Може, злякався маму, може, образився на Марію, що вона кинула ляльку. Але в їхньому житті він був присутній постійно: варто було Марії щось зробити не так, і мама казала: — Уся в батька! Це все його прокляті гени
Коли Марію вигнали з інституту, їй довелося влаштуватися на роботу. Мама, звичайно, сказала: —
Олена заспокоїлася, після посадки зовиці в поїзд, що прямував до місця відпочинку, контроль за нетямущою дівчинкою був уже не на ній, а на тітці, сестрі її батька. Але видихнути не вийшло. Олені почала телефонувати свекруха. — Я раз тільки тебе попросила, а ти… — посипалися звинувачення. — Бідна дівчинка, одна, в незнайомому місті
Над Зоєю свекруха просто труситься, що й казати. Дівчині вже 24 роки, освіту здобувала
Гроші не бувають зайвими, але й на них не можна купити деякі речі: перше слово доньки, перший її віршик, моменти спілкування, радість бачити, як вона росте
«Я б обома руками за таку пропозицію вхопилася, це ж треба! Ходити на роботу

You cannot copy content of this page