Три роки я взагалі не хотіла бачитися зі свекрухою, а останні пів року дозволяю їй бачити сина, але лише в моїй присутності. Приходить, грається, йде. Усе. Погуляти з ним? Ні, не можна. Одного разу вже погуляла
Моєму синові чотири роки. Із моїми батьками він спілкується без проблем, а от зі
— Я тебе, Люсю, навчу пекти млинці. Донька повинна вміти все, що робить мати і навіть трохи більше. Буде смачно, запевняю
Людмила заочно зненавиділа майбутню мачуху, ще навіть не бачивши її. Це була осінь. Її
Ось так от на старості років вийшло, що маючи трьох дітей, ми залишилися самотніми і нікому з них не потрібними. Як працювали і допомагали їм фінансово, так вони з нами і спілкувалися
Я вийшла заміж у 18, за свого однокласника, друга дитинства. Через пів року дізналася,
— Мишко, де тато зараз? — Спить. На кухні. Я у ванній замкнувся. У мене телефон Володі з класу. Свій тато у вікно викинув. — Я їду. Зараз же їду. Сиди тихо, чуєш? — Бабусю, він двері зачинив і ключ десь викинув. Щоб я до тебе не втік
— Бабусю, забери мене, благаю. Тато знову п’є. Чіпав мене вчора. Я не хочу
— Мені подобається, як ти працюєш, сьогодні будеш для начальства святковий стіл накривати й страви подавати. А потім можеш, те що на тарілках залишилося, додому взяти, рибку там, шинку, ну й усякі інші делікатеси. У тебе ж кажуть синочок зовсім маленький? Ти ж іще годуєш його
— Ну що ти, голубонько, підійди до мене ближче. Завідувач їдальні для керівництва дивився
Люся йому готує дієтичні котлетки й супчики, соління й гостре Борису не можна. Доглядає за ним, не дає перепрацьовувати, у ванній із травами спинку йому тре. Чай лікувальний подає, коли Борис сидить у кріслі біля телевізора. — Що ти з ним няньчишся, свою нерозтрачену любов, що на дітей могла б витрачати, на мужика розтрачуєш
— Тобі не здається, що твій Борис тобі зраджує? — якось запитала Люсю її
— У тебе ноги криві, вся в матір, та ще й пласка зовсім, — бурчав батько, косо поглядаючи на доньку, яка крутилася біля дзеркала, — Краще б уроки робила, а то все їй гуляти подавай, а потім неуком будеш
— У тебе ноги криві, вся в матір, та ще й пласка зовсім, —
— Їжте, яблучка миті. З нашого саду. Солодкі-пресолодкі. Це сорт «коричневе смугасте». Мої найулюбленіші, — говорила Аня. Діти задоволено захрумтіли, сік бризкав на всі боки, а Федька відвів погляд і примружився. Аня підійшла до нього в останню чергу. Вона простягнула йому велике червоне яблуко й сказала: — Пригощайся, Федю. І зі святом тебе
На лавці біля під’їзду сиділи діти, як зграйка горобців. Серпневий вечір ніжно гладив їхні
— От тепер у нас так – приведуть мені обидві своїх дітей і розважають одна одну. Я вважаю, що така тісна дружба ні до чого доброго не приведе, — бідкалася Ольга Дмитрівна. — Одна вже розлучилася, у другої до цього йде?
— От тепер у нас так – приведуть мені обидві своїх дітей і розважають
А Тамара справді вискочила заміж за пенсіонера. Їй не було ще й тридцяти, а чоловікові стукнуло шістдесят. Різниця у віці була такою, що незнайомі могли б подумати, що вулицею йдуть під руку батько і дочка
В одному старому під’їзді зійшлися дві молоді пари. Тамара, яка щойно вирвалася з-під крила

You cannot copy content of this page