Життєві історії 0
— Жінко, це моя квартира, – несміливо натякнув він нахабній загарбниці, яка з великою зацікавленістю роздивлялася його. — Тоді ти в курсі, де кухня і холодильник розташовані, накрий на стіл, я хочу обідати – заявила істота, і клацнула щелепами
Юрію Андрійовичу подобалася сусідка з двадцять п’ятої квартири, Поліна Семенівна. Ні, не так, йому
Життєві історії 0
А зараз на пенсії. Добре, що є город, можу зробити запаси на зиму в сараї. Щедро вродили кабачки, помідори, огірки. Тримаю одну корівку та кізоньку, сама роблю сметану та молоко
Я вже 15 років як вдова. Чоловіка Ореста не стало через проблеми з серцем.
Життєві історії 0
Коли я був дитиною, вони оплачували мені репетиторів, купували все необхідне. Та щойно я покинув рідний дім і вступив в університет
Мої батьки досить заможні. Вони бізнесмени, власники ресторану і кількох магазинів. Тому я ніколи
Життєві історії 0
– Не думай, що твій чоловік нікого там не має! Вони всі однакові! Тому й ти тут живи для себе – відпочивай, подорожуй, купуй гарний одяг
Я завжди пишалася нашими взаєминами з чоловіком. Довіряла йому, як собі. А дарма. Та
Життєві історії 0
Валя передумала, ну а може їй здається, що Василько дивний, може Таня щастя своє знайшла, адже потім вона матері не пробачить, що життя їй зіпсувала
– Тетянка твоя скромна, як вона так швидко заміж зібралася? Чи після зальоту? Не
Життєві історії 0
– Так, я саме так і вважаю. Це і мій дім теж. Давайте я, на правах дружини Вашого сина, буду ходити до Вас додому, коли захочу? Вам це сподобається
Кілька років тому, коли ми тільки купили цей будинок, мама і сестра чоловіка систематично
Життєві історії 0
– Ну скільки можна? Доцю, у тебе двоє діток. Ну сьогодні квартира є, а завтра нема. Куди ви підете? На вокзал
Моя донька 4 роки тому вийшла заміж за Олексія. Не можу нічого поганого сказати
Життєві історії 0
— Пересядь-но назад, я на задньому сидінні їздити не люблю, та й старша я, вияви повагу, та й поряд із сином хоч трохи посиджу. — Неприємно було, – визнає Валентина, – Сергій мовчить, а я, як обпльована пересідаю
— Для мене це не дрібниці, – Валя категорична, – і річ навіть не
Життєві історії 0
Олеся тоді побачила фотографію батька за склом у серванті. Вродливий, засмаглий, із широкою посмішкою і щасливими очима, він притискав до себе двох білявих маляток. Зовсім ще маленькі, рочки по 3 їм. Ці дівчатка обіймали тата за шию, і теж посміхалися. На плечі в тата сидів великий, різнокольоровий папуга.
Уся рідня Олесі, усі друзі та знайомі крутили пальцем біля скроні й казали, що
Життєві історії 0
— Я Максим Коваль. Я дуже хочу їсти, але в мене немає грошей. А маму забрали в лікарню і я залишився один. Мені страшно. — А де твій батько Максиме? —  Не знаю, мама казала, що він пішов від нас, коли я тільки був ще немовлям
Роман був людиною, у якої практично все було. Окрема квартира, чудова робота, шикарна машина.

You cannot copy content of this page