Рідне Слово – Сторінка 160

Життєві історії 0

— З порожніми руками прийшла чи принесла знову сирки свої ідіотські? – каже тітка Ганни. – Ага, молодець, бабусі відразу легше стане від цих твоїх твоїх сирків. А нічого, що я доглядальниці плачу? Купую предмети догляду? Я сама вже рік тягну бабусю твою на своєму горбу, а ти зате радісно за спадщиною з’явишся

— Ну, а що я можу зробити, грошей у нас із чоловіком немає, я

Життєві історії 0

— Дурнів, донечко, вчать. Він і є безхатько, сам себе таким зробив. Він подумав, що без житла залишається? Він про тебе подумав? — Про мене подумав, – відповіла Світлана. – Мені однокімнатну віддав. — От і дурень, усе роздав, а сам із чим залишився

Світлану свекруха закликає подумати про її власну сім’ю, чоловік увесь в образах і каже,

Життєві історії 0

— І як? На харчування разом і на комуналку навпіл? – допитувалася Марія, сестра Ірини, – та ти, сестро, з глузду з’їхала. З яких таких радощів навпіл? Їх двоє, ти одна. Дочка вийшла заміж – святий обов’язок чоловіка забезпечувати її

— Не наважиться Даша на другого, – каже Арсеній на розпитування своєї рідні, –

Життєві історії 0

— І не соромно тобі, зятечку, – спробувала вона надоумити мого чоловіка, – а тобі, дівчинко, не соромно? У чужому ліжку, з чужим чоловіком, ти ж теж матір’ю станеш, то цей, – мама кивнула в бік мого чоловіка, – легко і тебе замінить! — Мені не соромно, – відповіла Юльчик, – я себе так не занедбаю, як донька Ваша, не дозволю, щоб у мого чоловіка, побачивши мене, огида була

Моїй доньці було 4 місяці, я сиділа в декреті, з усіма наслідками, що випливають

Життєві історії 0

— Я розлютилася, – визнає Ольга Іванівна, – живуть у моїй квартирі, їздять на машині, яку я оплатила, а Жанна вартість бензину рахує? Ну і зажадала, віддавайте гроші, раз угоду нашу порушено! — Ну, так розписки ж немає, – тягне приятелька Ольги Іванівни, – Денис твій – підкаблучник, он як вона його під себе підім’яла. Не побачиш ти грошей, ніде їм їх узяти

Тепер вона вимагає, щоб ми терміново повернули їй усі гроші, які вона нам дала,

Життєві історії 0

Правда, з “поїсти” після приїзду з роботи останнім часом виникають складнощі. Перш ніж поїсти, треба ще сходити в магазин, постояти біля плити, щоб приготувати. Та ще й вимити посуд після свого ж сніданку: вранці все бігом, Галина Сергіївна не завжди встигає це зробити

— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю

Життєві історії 0

— Я ж сказала, мені потрібно йти, пустіть. Або я мамі все розповім. — А що розповіси? Що поганого я зробив? – Олександр розсміявся. — І мати твоя нічого мені не скаже, вона знаєш, що накоїла по молодості?! — Ні. Що? – спробувала проскочити Ліка, але не вийшло. Вітчим став перед нею, не пропускаючи в двері. — Вона в дитинстві тебе

— Ну, Ліко, ти дорослою стала. У дванадцять років раніше заміж виходили, – і

Життєві історії 0

Мої турботливі батьки кожні вихідні передавали сумки з їжею, і дуже сильно обурювалися, бо батьки чоловіка не допомагали ніяк. Ми іноді приїжджали до моїх батьків удвох (одна ж я приїжджала до них кожні вихідні) і на одному із сімейних застіль вони заговорили про онуків

Мене звати Юлія, мені нещодавно виповнилося 24. Моя проблема – це скоріше зв’язка проблем,

Життєві історії 0

— На весіллі все було шикарно, – згадує Алла, – для нас, іногородніх гостей, родичі чоловіка зняли недорогий, але комфортний готель, після весілля залишалося ще два дні на огляд визначних пам’яток. А в останній день ми вирішили купити сувеніри

— Мені зараз навіть дивитися на нього гидко, – каже Алла, – як повернулися,

Життєві історії 0

— Та ти на себе подивися, на свого чоловіка глянь. Та таких, як мій Ігор, ще пошукати! Хто говорив? Я говорила? Я маю право, я – дружина. А ти про свого чоловіка так висловлюйся, а мого чіпати не смій, – кидається на захист коханого Соня

— Як на мене, так нікуди не годиться такий чоловік і батько, – каже