Рідне Слово – Сторінка 18

Життєві історії 0

— Привіт, бабусю. Їсти не хочу, давай потім? Кажи, де дід скарб закопав! — Та якби я знала! Він же мені про нього вже з останніх сил розповідати почав, та до кінця історію так і не розповів, віддав Богу душу! Сама ходжу мучуся

Настав день народження Вікторії. На свято зібралися майже всі найближчі родичі, хіба що крім

Життєві історії 0

Наварила борщу, і пюре наробила, і капусти до нього потушкувала, розійшлася бабця, потрібною себе відчуває… Щоки розпалилися, ох, як вправно вона управляється з усім, ох, яка помічниця. Прийдуть з роботи діти, а вона їм… Син перший прийшов, запах стоїть на всю квартиру. Не став вечері чекати, з’їв, ще попросив, ох, як смачно наївся

— Ох, Ніночко, даремно ти, стара, це все затіяла. Я своїм сказала: нікуди не

Життєві історії 0

Ти ж не любиш кавун. Не їла ніколи… Мати підняла на неї очі, тужливо подивилася на шматочок у руках. — Хто тобі сказав? — випросталася, зітхнула. — Так ти і говорила. І не їла ніколи… — Та це ж, і батько не їв. Це ж ми, щоб вам більше дісталося, — вона поглянула на кавуни, що лежали на підлозі. — А тепер уже часи інші. Тепер можна і спробувати

— А в чому їй ходити? Рукава он короткі! Здорова ж така, уся в

Життєві історії 0

— Тепер виноград позривали твої онуки! — А що такого? Кислий, мабуть, був. — Звісно, кислий! Він же ще зелений! Вони майже всі грона пообривали! — Ну, спробували й кинули. Діти ж цікаві. Антоніна відчула, як закипає всередині: — Зіно, твої діти весь мій сад руйнують! — Не перебільшуй. Сад у тебе великий і багатий

Антоніна Іванівна щоранку обходила свою дачу з горнятком чаю в руках. Милувалася деревами, дбайливо

Життєві історії 0

— А можна ще котлету, тітонько Таню? — запитував Денис за обідом. — Звісно, — відповідала жінка, подумки прикидаючи, скільки фаршу залишилося в холодильнику. Її власні діти, восьмирічний Артем і шестирічна Соня, дивилися на двоюрідних братів і сестру із захопленням. Старші були для них авторитетом, і малеча намагалася наслідувати їх в усьому, включно з апетитом

Тетяна саме готувала сніданок на сімох, подумки намагаючись порахувати, скільки ж вони витратили на

Життєві історії 0

— Я люблю картоплю, але мама завжди робить пюре. Чомусь каже, що смажена картопля шкідлива для організму, — сказав Женька. — Це якщо забагато з’їсти, а я олії норму ллю, багато не додаю, тому в мене не шкідливо, — відповіла Ліза і вимкнула газ

Женя нікого не знав у новому будинку, куди вони переїхали нещодавно. Лише Ліза, яка

Життєві історії 0

— Пустіть мене, грішні! Не хочу більше жити! Забери мене, Валю, забери з собою, ясне сонечко! Немає мені життя без тебе! Немає! Немає!.. Алла виривалася з рук дочок, які намагалися відтягнути її від довгої дерев’яної скрині. Там лежала їхня сестра. — Не можу жити тепер, раз її немає! З Валею і ляжу! Закопуйте нас разом

— Пустіть мене, грішні! Не хочу більше жити! Забери мене, Валю, забери з собою,

Життєві історії 0

— Та що такого? Ну, був у нього випадок до неї. Дівчина «залетіла», він не захотів дитину. Позбавилися проблеми — і все. У нас у молодості, Іринко, пам’ятаєш, скільки таких історій було? Я сама двічі… ну, ти знаєш. І нічого, живемо ж

— Та що ти так хвилюєшся, Іринко? — каже Юля. — Дівчина вона молода,

Життєві історії 0

— Мамо, а давай ти не будеш лізти не в свою справу. Ось самі розберемося, ми дорослі люди! Не треба на нас приміряти свій особистий життєвий досвід. Та й якщо застосувати… Ти батька тут тримала біля своєї спідниці і що? Не поїхав нікуди, просто спився від безнадії. Так що досвід у тебе, вибач, поганий

— Я не стрималася, та й потім, а чому я мала стримуватися? Аня свою

Життєві історії 0

— Ці вареники були на замовлення! Я мала сьогодні відвезти їх клієнтці! Чоловік розгублено подивився на дружину: — Вибач, я не знав. Вони ж лежали на нашій полиці в морозилці. Я хотів їсти і зварив їх

Тетяна ледь пленталася додому з великою сумкою продуктів із супермаркету. Від утоми 34-річна жінка