— Та в тому й річ, що колишньому взагалі байдуже, хто буде в цій
— Я навіть подумати не могла, що таке колись може трапитися, — розповідає Зоя,
— Ну, а що робити, Настю? — Настя стояла з сином немовлям на руках,
— Анюто, ти впевнена, що хочеш відзначити наше золоте весілля у ресторані, як ми
— Насте, сядь! — наказала мати. — Розумію, що тобі важко, і мені важко,
— Мені просто не подобається, що в сина через мене в родині скандали, —
— Пам’ятаю, звичайно, а як забути? Мені тоді, дев’ять років тому, мізки на цю
— Тепер вона, бачте, з нею ради не дасть, — хвилюється Ольга Кузьмівна, аж
— Ти не боїшся отак одразу на чоловіка насідати? Злякаєш же, втече від тебе.
— А чому це твоя мама житиме в нас, а не в твого брата?