Татко його матір на той світ загнав. Говорили, що бив, як сидорову козу. А Миронівна на прощання з донькою у місто з’їздила, одне тільки слово наодинці зятю шепнула, і все… Згинув зять! Ніяка поліція знайти не змогла. Але ж він не простою людиною був, він був бандитом
Звідки взявся Василь в їхньому селі – ніхто не знав, Ліза точно не знала.
— Ох, звикла форсити! Взувай, кажу, валянки, ніхто з тебе їх не зніме, зате тепло буде, дорога не близька. В автобусі було тепло, і Тоня раділа, що не поступилася матері, взула чоботи – у місто ж їде. – От посміявся б Толик, побачивши мене у валянках, наче по селу вийшла прогулятися
— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок,
— Значить, хлопця чекав? Всі ми чекаємо на хлопчаків, спадкоємців, це нормально. Колись я, як і ти, готувався стати батьком сина, а дружина повідомила про дочку
— Романе, у нас дівчинка 3500! — радісно оголосила Галя у слухавку. Я стояв під
Жити почали у квартирі, що дісталася Ларисі від бабусі. Тому що вона знаходиться у центрі міста та в ній три кімнати
— Ох, і мучишся ти з ним, дочко, — важко зітхала мати, коли Лариса
— Зозуля, як є зозуля, кинула всіх своїх дітей на сина, хіба так можна? — обурювалися сільські жіночки
Сашко розумів, що як син він має любити матір. Вона подарувала йому життя… але
Його мати, така тендітна, спокійна, рідна і раптом її може не стати? Як же бути? Де взяти такі гроші?
— Приїду, відразу заяву подамо, обіцяю, — Роман поцілував свою наречену, а вона кусала свої пухкі
— Знаєш, а я його часто бачу у своєму дворі. Він майже щодня приїжджає до Оленки Самойленко, вона чекає дитину, гуляють разом
Ольга зайшла до палати з повними пакетами. Дочка не змогла приїхати, попрохала свого чоловіка.
Тамара поморщилася. — Ну, діти тут навіщо… Домовленість про дітей була раніше, що відпочиваємо без них, зараз же діти у всіх виросли і самі ні за що б не поїхали на гулянку зі своїми “старими”. Ось і їхній син на вихідні поїхав з одногрупниками в сусіднє місто на концерт. — Ну а що робити, якщо нікуди його подіти, – примирливо вимовив Андрій. – Це Вікторії, йому тільки три роки, одного ж не залишиш
На дачу вирішили поїхати раптово, тож Тамара і підготуватися не встигла. Андрій сказав, що
За великий стіл сіли дванадцять осіб – чотири покоління Ігнатенків – Валі здалося, що вона потрапила на сімейне свято, але, виявилося, що всі, хто сидів за столом, тут же в хаті й жили. Розмови були звичайні, сімейні, інколи згадували якихось родичів, про яких Валя чула вперше, і їй, чесно кажучи, було трохи незатишно за цим великим столом, тим паче, що Андрій, беручи участь у загальній розмові, до неї майже не звертався
— Валюшо, ми з татом плануємо провести ці вихідні на базі відпочинку. Поїдеш із
А нещодавно чоловік заявив: — Або ти звільняєшся, або ми розлучаємося. — Чому? Що це за примха? — Тому що. Якщо ти мене любиш, ти повинна подумати про мою гордість, про мою самооцінку. Ну не повинна дружина отримувати більше за чоловіка. Я не відчуваю себе мужиком із тобою, на біса мені вдома дружина-начальниця
— Хотіла я звичайно як краще, а вийшло… що вийшло, – зітхає Марина, –

You cannot copy content of this page