Життєві історії 0
— Сьогодні зранку пельменів наліпила, більше сотні вийшло! Сашко любить їх, навіть більше чим вареники! — тітка Шура усміхнулася. — Синку, приходь додому, ти таких пельменів уже ж більше року не їв. Усе для тебе, мій хороший. На балкон винесла, уже мабуть заморозилися
Ми з дружиною переїхали до цього будинку зовсім нещодавно — не минуло й року.
Життєві історії 0
Увечері 31 грудня діти весь час заглядали під ялинку, намагаючись угадати, які подарунки на них чекають. Світлана готувала святкову вечерю, а я дбав про те, щоб у домі панувала затишна атмосфера — запалював свічки, вішав гірлянди. Весь дім наповнювався відчуттям дива, і це почуття передавалося кожному, хто входив до нашої оселі
Наближався Новий рік, і в домі, як завжди, панував передсвятковий гармидер. Дружина вже кілька
Життєві історії 0
— Чим тебе не влаштувала сестра твого чоловіка? Чи «повіятись» захотілося? А що, чуже велике місто, ніхто нічого не дізнається? Дивися, чужого дитятка Глібчику не привези звідти! Або хвороби якоїсь
— Так мені й сказали, що я просто хотіла собі голову розвіяти, чого в
Життєві історії 0
— Ми вирішили, що Ніна (дочка мачухи) та її чоловік свою студію оформлюють на тебе, а я оформлюю на них мамину двокімнатну. У них там гарний ремонт, поруч залізнична станція, їздити на роботу буде зручно, квартирка в них світла, будинок новий. Тож, збирай речі, перевезти я допоможу. І не зволікай. Ніна хоче встигнути до появи на світ дитини переїхати
— Мені двадцять п’ять років, а з десятирічного віку я жила з бабусею по
Життєві історії 0
Повні валянки снігу набрав, уже рук не відчуває, усе ближче підходить, а вогник уже й не горить, не зрозуміло, куди напрямок тримати, хоч назад повертай. Потупцював у сумніві, все ж пройшов ще кроків із десять уперед і натрапив на машину, снігом заметену майже
Антоніна із Сергієм жили, скажемо чесно, зовсім скромно, навіть бідно. Двоє діток росло. Тільки
Життєві історії 0
Син приїде й з таким апетитом навертає мої млинці, холодець та інше, — пригадує свекруха. — Питаю, мовляв, чому ж дружина млинців не приготує і вінегрету? А він відповідав, що Ані часу шкода, каже, що все життя біля плити простояти не мріяла. Її стеля — суп картопляний, курка смажена і салат з огірків-помідорів
— Онучка така наївна, маленька ще, каже мені: — Бабусю, ти тільки мамі не
Життєві історії 0
Він діставав із пакетів ігристе, ікру, пластикові контейнери з гарячими стравами та салатами. — Я ж не завадив? Ми зможемо зустріти Новий рік разом? — раптом запитав він. — Звичайно, — з іронією відповіла Оксана, — Я не вмита, не зачесана, навіть не пам’ятаю, чи привезла із собою що-небудь ошатне — словом, «пані готова до свята»
Погано, коли відпустка в тебе випадає на грудень. Ні, звісно, якщо ти маєш можливість
Життєві історії 0
— Ти з нею дружиш, а вона по ліжках скаче! Значить, ти теж про таке думаєш. Заздриш, мабуть, подружчиним розповідям? Сваряться, аж до того, що чоловік нагрубіянив Ірині, і вона сказала подрузі, що до неї додому вона більше не прийде, але в себе подругу з дітьми завжди рада бачити
Ніколи за чоловіком Ганни не помічалося тиранських замашок. Вісімнадцять років у шлюбі, двоє дітей:
Життєві історії 0
Виявилося, що в мами Павла в день їхнього весілля буде дата — п’ятдесят років. Ось так! І нареченій, і її батькам одразу стало зрозуміло, чим не підійшла перша дата реєстрації шлюбу. Свекруха подумала, що два свята можна поєднати. Весілля сина та її ювілей — чудово ж вийде
— Річ навіть не в принципі, точніше, не тільки в принципі, — каже Наталя,
Життєві історії 0
— Почім ялиночка? — підійшла якась жінка. — Вісімсот гривень. У мене найкрасивіша. Жінка подумала, махнула рукою і пішла далі. — Беріть за шістсот! — крикнув їй услід Федір, але та навіть не повернулася
“Одну ялинку продав ще зранку. На десять тисяч накупив, вклався, і з чим Новий

You cannot copy content of this page