На святковому новорічному столі було безліч страв. Залишилося тільки занести з балкона креманки з фруктовим желе (улюбленими ласощами сина). Із глибини коридору вона почула настирливий дзвінок у двері. Тут же почувся радісний голос Андрійка: — А хто там? — Дід Мороз. Хоче побачити хлопчика Андрійка, який давно мріє про спортивний велосипед
— Купи, ну купи його, мамочко! Зроби мені подарунок на Новий рік! — просив
Ти був незадоволений напівфабрикатами? Ми вирішили цю проблему. Що треба ще? Яка різниця, хто біля плити стоїть? Не хочеш бачити вдома тещу? Не питання, ставай до плити, до раковини, за праску візьмися. Мені ніколи. — Звісно, синові це не подобається, — каже Ольга Степанівна
— Та скільки можна їй казати, вже говорено-переговорено, — із роздратуванням говорить Анна Олександрівна.
А якщо ж теплиці поставити, то врожаю вистачить і вам, і нам, і ще залишиться по-дрібниці на продаж. Купіть тепличок шість штук, поставимо — і буде всім щастя, — вмовляла вона сина
— А, ось ще! У мене в квартирі ремонт не зроблений, а я тут
Нещодавно вона зібрала речі, залишила матері записку й поїхала в невідомому напрямку. За 15 хвилин до повернення матері з роботи сусідка бачила Валентину з сумками. А в квартирі мами мирно спав двомісячний син сестри
— Я відмовилася, — просто каже Ліда подрузі, з якою вони разом возять у
Колись його паляниці та булки мали славу на всю округу. Але тепер його руки, які колись так вправно місили тісто, були вкриті темними віковими плямами і злегка тремтіли. Він нікому не розповідав про минуле
Будинок для літніх людей «Березовий гай» стояв на околиці міста, у місцині, яка колись
— А що ми святкувати не будемо, Юлю? — намагаючись, якомога м’якше, запитав він. Стрілки наближалися вже до одинадцятої, а стіл не був накритий. — А ти заробив на свято? Ні? Ну, значить, не будемо! Я тобі нічим не зобов’язана. А ось ти, вже й по аліментах борги збирати почав. Так що, думай
Прийдешні новорічні свята не тішили Сашка вже котрий рік. Відколи робота в нього стала
У нього сім’я, а він бреше, гроші на компʼютерну іграшку спускає, а на мене кричить через гель для прання й занадто (на його думку) дорогий туалетний папір?
— Ти просто непозволено багато витрачаєш, — почула Марина від свого чоловіка на другому
— Тут тобі й поїсти приготують, і нічого не вимагатимуть увечері. Прийшов із роботи — тиша, лежи собі на дивані. А там — шум, гам, діти чужі бісяться, молодичка вимагає чогось, — посміхається Тамара. — Добре на побачення ходити, з підробітку можна й допомагати коханці ростити малюка, прийшов, погрався і з сином, і з його матусею, і назад — у затишок, де стара дружина
— Я його чесно виходила, оформила йому інвалідність, навіть косметичний ремонт у його квартирі
— І садочок в онука дивний, і жінка, яка приводить онучку, їй не сподобалася. І одягаю я їх не так, і виховую неправильно, треба онучку віддати до музичної школи, навіщо їй це карате, а онукові не слід давати вранці яєчню, треба варити кашку
— Чоловік, звісно, не згоден із моїм рішенням, йому маму шкода, тим паче що
Великий дім, накритий стіл, уся родина в зборі. Аліну зустріли тепло, але формально. Свекруха поцілувала в щоку, свекор потиснув руку. Сестри чоловіка усміхалися й кивали. Дарунки розгортали після півночі. Свекор дістав масажер, покрутив у руках. — А, такий, — сказав він. — Нормально
Аліна сиділа на дивані з калькулятором і зошитом. Грудень лише почався, а в родинному

You cannot copy content of this page