Рідне Слово – Сторінка 46

Життєві історії 0

— Я ж казав, треба було відразу їй усе розказати, — промовив дідусь, відсунувши недоїдений млинець. — Микола — її батько, йому й вирішувати, коли сказати доньці, — заперечила бабуся. — Ох, горе яке

— Бабусенько, а коли мама з татом приїдуть? — запитувала Ліза, не відриваючи очей

Життєві історії 0

Чоловік Альбіни — веселий таксист Володимир, хотів назбирати на свою квартиру і швидко встановив у квартирі свої порядки: економили на всьому, навіть на воді, тож з Іри брали і за воду, і за електрику, коли вона приходила прати. — Копійка гривню береже, — повторював Володимир. — Ти на нас не сердься, дуже вже хочеться свою квартиру. Сама розумієш — жити з тещею не моя мрія

Тітка вигнала Ірину напередодні весілля Альбіни. Альбіна — єдина донька тітки Катерини. Єдина й

Життєві історії 0

— Мамо, куди можна каструлю поставити? — Мамо, а вам зручно, якщо я буду в мультиварці кашу готувати? — Мамо, навчіть, будь ласка, як ви розсольник робите, а то сил уже немає слухати: у мами краще

Коли Валентина захворіла, Сергій не злякався. Возив її по лікарнях, тримав тазик, коли її

Життєві історії 0

Ех, Яночко, краще б удома мужика пригледіла, як деякі… он, сусіди наприклад… вона так собі, миша сіра… а він уже начальник… — Ти що мамо, це які навпроти? У нього ж двоє сопливих спадкоємців… — А що тобі ці спадкоємці, в Ігоря скоро стільки грошей буде, що й двадцять спадкоємців прогодує

— Ох, ну якби в добі було не двадцять чотири години, а хоча б

Життєві історії 0

— Не смій до неї наближатися! — кричала мама. — Не смій, чуєш? Батько більше не приходив. Може, злякався маму, може, образився на Марію, що вона кинула ляльку. Але в їхньому житті він був присутній постійно: варто було Марії щось зробити не так, і мама казала: — Уся в батька! Це все його прокляті гени

Коли Марію вигнали з інституту, їй довелося влаштуватися на роботу. Мама, звичайно, сказала: —

Життєві історії 0

Олена заспокоїлася, після посадки зовиці в поїзд, що прямував до місця відпочинку, контроль за нетямущою дівчинкою був уже не на ній, а на тітці, сестрі її батька. Але видихнути не вийшло. Олені почала телефонувати свекруха. — Я раз тільки тебе попросила, а ти… — посипалися звинувачення. — Бідна дівчинка, одна, в незнайомому місті

Над Зоєю свекруха просто труситься, що й казати. Дівчині вже 24 роки, освіту здобувала

Життєві історії 0

Гроші не бувають зайвими, але й на них не можна купити деякі речі: перше слово доньки, перший її віршик, моменти спілкування, радість бачити, як вона росте

«Я б обома руками за таку пропозицію вхопилася, це ж треба! Ходити на роботу

Життєві історії 0

Яка ж була їхня радість, коли виявилося, що брат на платному ставку ловив і зловив не карасів, а коропів і навіть осетра! Ось чому він рибу чистив за сараєм — щоб не бачили. Та й у кілька пакетів загорнув, та забути боявся, але все одно забув

Останніми роками Тетяна щось розлюбила приймати гостей. Вони з Костею вже на пенсії, мабуть,

Життєві історії 0

— Таю, я хочу тебе попередити: я лягаю пізно, встаю пізно. Будь ласка, можна мені писати перед візитом, але не раніше 11-ї ранку? Реально, я в цей час іще сплю. — Хі-хі, хто рано встає, тому Бог подає, — пожартувала Таїсія, але осіклася під поглядом Ольги — та жартів у цей час доби не сприймала. — Гаразд, буду питатися, вибач. Але тепер ми тут дограємо, якщо вже ти прокинулася?

— Мама була, як то кажуть, вираженим «жайворонком»: для неї встати о 4-й ранку

Життєві історії 0

— Хай Господь милує! Ось це ти даєш, матір, ну ти й погладшала! Щоки які від’їла! Вилитий хом’як! Та годі тобі ображатися, ми ж просто люди похилого віку, ти вже нас вибач. — Знову ви починаєте, Антоне Павловичу! Мені не можна нервувати, – відрізала невістка

— Іро, та я ж пожартував! — ця фраза була для свекра, як магічне