З чоловіком у нас було кохання з першого погляду, потім весілля і з’явилася дитина, до декрету я працювала, потім стала вдома сидіти із синочком, він забезпечує сім’ю, працює у досить гарній компанії
Мені 32 роки. Я заміжня вже п’ять років. Нашому синові 2 роки. Розповім свою
Я тільки почала звикати, що в мене немає батька, як мама знову вийшла заміж, для мене це був шок, я не хотіла, щоб з нами жила чужа людина, мама тоді мене посварила і сказала, що я така ж егоїстка, як і мій батько
Коли мої батьки розлучилися, мені було 7 років, я пішла в перший клас. Першого
Мені 26 років, вища освіта, гарна робота, своя квартира та машина, є коханий чоловік, який робить все, щоб я була щаслива, і я була б щасливою, якби не мої 104 кг
Мені 26 років, вища освіта, гарна робота, своя квартира та машина. Є коханий чоловік,
Через деякий час у нього з’явилася дівчина (зараз вже дружина), а в мене з того моменту з’явилося саме це відчуття втраченої можливості, я звинувачувала себе за свою холодність і невпевненість, за дурість, через яку втратила дуже дорогу для мене людину
Потребую «тверезого» погляду, так би мовити, збоку. Проблема у мене ось яка: останні роки
Коли дочка почала годувати плюшеву іграшку, розмовляти з нею, як з котом, я здалася і вже пообіцяла взяти кошеня, але чоловік категорично заборонив, Олена довго плакала, перестала навіть спілкуватися з нами
Доньці сім років, уже рік вона просить завести кошеня, навіть на день народження просила
Нещодавно купили нову квартиру, прийшла сестра чоловіка й висловила мені, що я тут взагалі ніхто, що це не мій дім і все так само, потім вибачалася, але я відчуваю, що вона ні краплі не покаялася
У чоловіка є сестра, вона на 6 років молодша. Раніше ми з нею цілком
П’ять років тому не стало першої дружини чоловіка під час появи дитини, дитини теж не стало за кілька місяців, на цю тему ми практично не говорили з ним, бо я боялася заподіяти йому біль, чоловік не раз називав мене її ім’ям, говорив про те, що між ними ніколи не виникало конфліктів
Я не чекаю порад, просто вирішила виговоритися, осквльки нікому з рідних та друзів це
Я дбаю про свою дворічну доньку, годую, одягаю, гуляю, але все це машинально, тому що «мій обов’язок» і «треба дотримуватися режиму дня» та інше, але здебільшого я почуваюся нянькою, а не мамою
Моїй дочці 2 роки 9 міс. Іноді я ласкава з нею і радісна, іноді
Чоловік переживає за матір, яка до нього ставиться холодно та байдуже, після 3-го скандалу він пішов уночі і більше не повернувся, як виявилось, ходив увесь цей час по кафе з нашою однокурсницею-вдовою, через 2 місяці почав у неї жити
Живемо із чоловіком 31 рік, виростили 2 доньок. Нам по 53 роки. Познайомилися о
Не спілкувалися три тижні, я вже себе вільною дівчиною почала рахувати, коли він раптом приїхав увечері зі словами «я все думав про тебе і зрозумів, що жити без тебе не можу» – і зробив пропозицію! Я відмовила, але ми помирились
Мені 27 років, дитині 6 років. Живу з батьками. З освітою, працюю. Познайомилася з

You cannot copy content of this page