Марина подала борщ, нарізала хліба, дістала сметану. — Смакота, — прицмокував Денис. — Прямо як у ресторані. Як у ресторані. Тільки в ресторані за це гроші платять. А тут безкоштовно все. — А на вечерю що буде? — запитав Василів брат
— Ні, ну не може ж бути так, що я знову буду годувати всю
— Ну от знову, сира з ковбасою як і не було! — похмуро проговорила Катя, помітивши, як малюк, сидячи з ножем і виделкою, як дорослий, спокійно поглинає шматочки ковбаси й сиру, викладаючи на свою тарілку все нові й нові порції. — Слухайте, дівчата, я не знаю, як ви, але мені якось не по собі, коли доводиться за все платити порівну, а по факту один із нас зʼїдає все майже як дорослий чоловік
— Ну от знову, — з роздратуванням промовила Катя, дивлячись на маленького Івана, який
У тебе діти вранці самі собі сніданок готують! А якщо щось трапиться? — збуджено проговорила свекруха. — Що трапиться? Костику вже дванадцять років, а Михайлику — дев’ять. Посмажити без пригод яйця й самостійно поснідати вони явно здатні
— Вставай швидше! Ти хоч знаєш, що в тебе на кухні діється?! У мене
За шашлик і продукти — з вас дві тисячі. Усе по-чесному, ми порахували. Тамара навіть не відразу зрозуміла, про що йдеться. Сергій завмер із сумкою в руці, потім ніяково перепитав: — У сенсі, дві тисячі? — Ну, м’ясо, овочі, вугілля, хліб, чай, — почала перераховувати Галина. — Зараз усе дорого. Ми завжди так робимо, коли гості приїжджають. Пенсіонери вже все-таки, кожна копійка на рахунку
Тамара із Сергієм давно мріяли про дачу. Місто втомило, хотілося мати свій куточок, щоб
— Але в нас маленьке весілля, тому що велике не потягнемо за грошима, — нагадувала свекрусі Олена. — Просто буде трохи дивнувато здаватися, якщо з мого боку будуть тільки батьки й рідна сестра з сім’єю, а з вашого — сорок людей
— Ми хочемо влаштувати невелике весілля з малою кількістю гостей і мінімальними витратами, —
Одного разу вона заявилася навіть із чоловіком і пирогом. — Ми тут подумали, чому б не посидіти всім разом? — весело сказала Марина. Я посміхнулася крізь напругу, але всередині вже відчувала: мої кордони розмиваються
Я ледь встигла відкрити ноутбук для ранкового зуму, як у двері наполегливо подзвонили. —
— Хотіла б мені догодити, дізналася б мій смак заздалегідь, — свекруха зробила акцент на останньому слові. — Я, наприклад, у всіх завжди дізнаюся, хто що їсть і що не їсть. Ти ж цього не зробила. Не зателефонувала й не дізналася про наявність алергії
Вперше потрапивши на спільну сімейну вечерю родичів Захара, Марина була сильно здивована тим, що
— А що ти йому даси? — запитав Матвій. — Ти ж його ніколи не полюбиш! Ще й злитися на нього будеш, що він твої плани на життя зіпсував. — Не буду, — впевнено промовила Саша. — Це ж тільки моє рішення. Так, можливо, я ніколи його не полюблю, як любила Валя. Але я зможу дати йому дім
Олександра була щаслива, що зустріла чоловіка, який мав таку ж позицію, як і вона.
Отакої! І на подарунок батькам знову складаюся тільки я! Шикарно! Дякую, родичі. — Настю, що ти робиш із мухи слона? Подаруємо ми щось, як кажуть у рекламі, «за доступною ціною». Складемося на бюджетний подарунок
Отакої! І на подарунок батькам знову складаюся тільки я! Шикарно! Дякую, родичі. — Настю,
— Я теж приготувала кілька страв, ось салат, курячий рулет і десерт, — не здавалася Настя. — Готувала з урахуванням, що хтось із гостей теж стежить за своїм харчуванням. — Ми обов’язково спробуємо, тільки наступного разу, — швидко сказала Лідія. — Просто зрозумій правильно, але на нашому столі вже все заставлено і навряд чи когось зацікавить трава, коли є запечене м’ясо
Настя довго тренувала силу волі й вирішила сісти на дієту. Їй хотілося привести себе

You cannot copy content of this page