Рідне Слово – Сторінка 65

Життєві історії 0

Ех, Яночко, краще б удома мужика пригледіла, як деякі… он, сусіди наприклад… вона так собі, миша сіра… а він уже начальник… — Ти що мамо, це які навпроти? У нього ж двоє сопливих спадкоємців… — А що тобі ці спадкоємці, в Ігоря скоро стільки грошей буде, що й двадцять спадкоємців прогодує

— Ох, ну якби в добі було не двадцять чотири години, а хоча б

Життєві історії 0

— Не смій до неї наближатися! — кричала мама. — Не смій, чуєш? Батько більше не приходив. Може, злякався маму, може, образився на Марію, що вона кинула ляльку. Але в їхньому житті він був присутній постійно: варто було Марії щось зробити не так, і мама казала: — Уся в батька! Це все його прокляті гени

Коли Марію вигнали з інституту, їй довелося влаштуватися на роботу. Мама, звичайно, сказала: —

Життєві історії 0

Олена заспокоїлася, після посадки зовиці в поїзд, що прямував до місця відпочинку, контроль за нетямущою дівчинкою був уже не на ній, а на тітці, сестрі її батька. Але видихнути не вийшло. Олені почала телефонувати свекруха. — Я раз тільки тебе попросила, а ти… — посипалися звинувачення. — Бідна дівчинка, одна, в незнайомому місті

Над Зоєю свекруха просто труситься, що й казати. Дівчині вже 24 роки, освіту здобувала

Життєві історії 0

Гроші не бувають зайвими, але й на них не можна купити деякі речі: перше слово доньки, перший її віршик, моменти спілкування, радість бачити, як вона росте

«Я б обома руками за таку пропозицію вхопилася, це ж треба! Ходити на роботу

Життєві історії 0

Яка ж була їхня радість, коли виявилося, що брат на платному ставку ловив і зловив не карасів, а коропів і навіть осетра! Ось чому він рибу чистив за сараєм — щоб не бачили. Та й у кілька пакетів загорнув, та забути боявся, але все одно забув

Останніми роками Тетяна щось розлюбила приймати гостей. Вони з Костею вже на пенсії, мабуть,

Життєві історії 0

— Таю, я хочу тебе попередити: я лягаю пізно, встаю пізно. Будь ласка, можна мені писати перед візитом, але не раніше 11-ї ранку? Реально, я в цей час іще сплю. — Хі-хі, хто рано встає, тому Бог подає, — пожартувала Таїсія, але осіклася під поглядом Ольги — та жартів у цей час доби не сприймала. — Гаразд, буду питатися, вибач. Але тепер ми тут дограємо, якщо вже ти прокинулася?

— Мама була, як то кажуть, вираженим «жайворонком»: для неї встати о 4-й ранку

Життєві історії 0

— Хай Господь милує! Ось це ти даєш, матір, ну ти й погладшала! Щоки які від’їла! Вилитий хом’як! Та годі тобі ображатися, ми ж просто люди похилого віку, ти вже нас вибач. — Знову ви починаєте, Антоне Павловичу! Мені не можна нервувати, – відрізала невістка

— Іро, та я ж пожартував! — ця фраза була для свекра, як магічне

Життєві історії 0

— Ніколи не думала, що ти такий! А якби у вас така дитина зʼявилася на світ? Га? Ксюшо, за кого ти заміж примудрилася вийти, гроші потрібні зараз, швидко, а тут до нотаріуса просять сходити! І хто! Нещасну Настю, у якої остання надія з’явилася, — до нотаріуса? Невже ти думаєш, що тобі твої гроші не повернуть? Ну і ну

— Для кого як, не знаю, а для нас із чоловіком це великі гроші,

Життєві історії 0

Шість років тому, коли мені було 37, у моєму житті з’явилася 30-річна коханка. Хоча кохання до дружини не згасло, це спілкування тривало близько пів року. Дружина дізналася про це від знайомих. Був гучний скандал, але вона не захотіла руйнувати шлюб

Мені 43, дружині 42. Ми разом 13 років, із них 11 у шлюбі. Нашій

Життєві історії 0

Удає з себе спокушеного й покинутого, гидко дивитися. А Міла, здається, починає танути. Уже пішли розмови: “Він же батько дітям”, “Мені 36, важко знайти чоловіка, який прийме мене з двома дітьми”, “Лев так розкаюється, так розкаюється…”, тьху

— Це, звісно, неприємно, але, здається, вони таки зійдуться, — зітхнувши, ділилася думками Олена