— У тебе що, зовсім ніякої гордості немає? — прошипів у слухавку голос суперниці.
— Знову каша! Оленка б мені зараз рибних котлеток зробила! — скривилася Василина Гнатівна,
Лізу, відколи їй виповнилося дев’ять, виховувала бабуся Клавдія Іванівна. Батьки пішли з життя, повертаючись
Ніна Анатоліївна сиділа на лавці біля під’їзду, з сумом спостерігаючи за дітлахами в пісочниці.
Катерина лежала, згорнувшись калачиком, і її сльози текли, мов весняні струмки. Коліна підтягнуті до
— І де це ти волочилася? — гаркнув Остап, щойно Наталка переступила поріг квартири.
Увечері після роботи Тетяна їхала в напівпорожній електричці й раптом відчула на собі чийсь
Віктор, ледь стримуючи роздратування, повільно розмішував у відерці термосуміш. За стіною його теща Ірина
— Поліно, ти бабусі Наді давно дзвонила? Позавчора? Подзвони їм із дідусем, ти ж
— І що, й дивитися у вікно тепер вже не дозволено? — злісно кинула