Життєві історії 0
— Це в тебе гормони пустують, у твоєму цікавому стані так буває. Ну сама подумай, Ліза йому як сестричка, чого ти ревнуєш? — “Як сестричка”, — висловила я чоловікові, — це не сестричка. Сестрички грудьми до брата не притискаються і очима йому не підморгують
Ми з чоловіком одружилися три роки тому, йому було 25, мені 27. Відразу після
Життєві історії 0
— От ще! Ванну чистити?! Ти що, збожеволів?! А манікюр? Я його зіпсую! Він, до речі, грошей коштує. І підлогу мити я не збираюся. Вона чиста. Навіщо її мити? Дитина цілий день у садку. Ти на роботі. А я в капцях ходжу. Готувати? Навіщо? Є напівфабрикати. Пельмені, котлети. Це і чоловік впорається. Поклав на сковорідку, ось і вечеря
— Ні, я не хочу! Це ж її речі! — рішуче відмовилася Зоя. —
Життєві історії 0
— Діти мої, не ображайтеся, але я твердо вирішила: влаштуйте мене в будинок для літніх людей. Іванку, у тебе є довіреність, я тобі її ще в лікарні написала, ти можеш вирішувати за мене всі ці питання. Будь ласка, я дуже хочу, там хоч поспілкуватися буде з ким. А якщо дорого туди влаштуватися, то продай мою ділянку
Стоячи на балконі, Наталя спостерігала за свекрухою, Марією Матвіївною, яка самотньо сиділа в сутінках
Життєві історії 0
“Сама собі заздрю”, — зізнавалася сестра, — “інші дівчата про свекрух таке розповідають, а моя — як справжня подруга. І поради слушні дасть, і зайвих настанов немає, і з Данилом посидіти — їй лише в радість”
Моя молодша сестра Марія вступила в шлюб у дуже юному віці, ледь досягнувши повноліття.
Життєві історії 0
Один жених тільки про себе й думає. Другий нібито й про мене, але так, щоб свої проблеми моїм коштом розв’язати. А третій, уявіть собі, на побачення приходить у несвіжих шкарпетках, а четвертий ще й вираховує, чи не дорожчий мій салат з тістечком, аніж його пюре з котлетою. Ой, та що вже й казати
Ох, дівчата, скільки ж таких історій доводилося чути… Просто серце крається, як інколи життя
Життєві історії 0
Віра, моя донька, безнадійна, якщо кинула мене в чужому місті без паспорта. Ти не знаєш, через що мені довелося пройти. П’ять років тому я перенесла тяжку хворобу. Між іншим, вона довела. Пролежала рік, потім довго відновлювалася. У цей же час зліг мій чоловік Петро. Він досі був би живий, якби ми здогадалися з’їхати від Вірки
З тривогою Віра озирнулася на матір. Вероніка Михайлівна сиділа на вокзальній лавці, спокійна, наче
Життєві історії 0
— Ну, тещо, ну ти даєш, навіщо погоджувалася? — запитав маму чоловік Лариси. — Ти ледве ходиш, ми їздимо щовихідних і частіше, щоб допомагати на городі, ти раз у раз хворієш цього року, а хлопчиська взяла? — А куди його? — знизала плечима літня жінка. — Марині не до онука, сама хвостом крутить ще на повну
— Ти ж розумієш, що літню людину вже не переробиш. Мама буде повзком, але
Життєві історії 0
Дивись, які в мене цукерки! Вчора Олег з онукою приїжджали, ось привезли. Дорогі та смачнющі, давай, пригощайся. — Ага, я бачила вчора машину Олега біля твоїх воріт. Молодець він у тебе, не забуває матір, — Валентина присіла до столу і зробила ковток із чашки. — Ох, які смачні цукерки, Тасю, і справді
Після смачного обіду Таїсія сиділа біля вікна на кухні, смакуючи чай із цукерками. Раптом
Життєві історії 0
— Мамо! У неї в квартирі бруд! І братові вона майже не готує, живуть на доставках. Хоча є і добра новина: вона каструлі нові купила. Дорогі! Я бачила такі в магазині. Треба попросити, щоб вона їх тобі віддала. Навіщо вони їй, якщо не готує
Жовч і заздрість, здавалося, виходили з кожним словом Марини, коли вона, наче господиня в
Життєві історії 0
Хто відмовиться від частки в трикімнатній квартирі, та ще й у Києві, — відповідає молода жінка. — Він на ці гроші у своєму рідному місті придбає собі дуже навіть пристойне житло, та ще й залишиться
— Я не знаю, чому маму зовсім не хвилювало все життя житлове питання, —

You cannot copy content of this page