«Я її слухаю і дивуюся, це вона взагалі говорить? Та, що нам три роки
Наталя поглядала на Василеві метушіння й тихенько усміхалася. Так, усміхалася, а що їй ще
– Навіщо мені та няня, коли такі обставини? Віддавати їй майже всю свою заробітну
– Мамо, ну хіба так роблять?! Якось несерйозно це! – Чому? Мені захотілося, і
— Тебе знову не було вдома вранці! Де ти волочилася? — Галина стояла у
— Кому ти будеш потрібна? Занедбана, зла! Я собі швидко знайду порядну жінку. Вона
— Тетянко, привіт… — голос Ольги в слухавці пролунав незвично стривожено. — Ти вдома?
Інна не боялася таких панянок, як Юлія. Адже вона все життя пропрацювала в школі
— Томо, ти що таке вигадала? Куди ти? — Мамо, тобі що? — Ось,
— Катю, хтось у двері дзвонить, подивися, може, Оленка зі школи вже прийшла? —