Я маю молодшу сестру, різниця у віці велика — 9 років. І ми майже не ділимося одна з одною, хоч і живемо разом, у мене з чоловіком різниця 2 роки (він старший). У них також були нормальні відносини, їм було цікаво спілкуватися, незважаючи на таку різницю у віці, останнім часом на мене навалилася купа проблем, і я почала багато нервувати, сердитись, мій чоловік мене багато в чому підтримує, і я йому за це вдячна. І сестра, і вся сім’я мене підтримує, а днями лаялася з сестрою дуже сильно, оскільки вона в 21 рік ще до ладу не досвідчена у відносинах і я їй почала давати пораду, на що отримала відповідь
Вже достатньо часу зустрічаюся з чоловіком. У нього дуже складний та важкий характер. Через
Я повністю обстежилася, фахівці вказали, що абсолютно здорова і без проблем можу мати дітей. Запропонували обстежити чоловіка, чоловік сказав, що для нього це принизливо і не потрібно, тому що він має дітей, а значить, він здоровий, почала вмовляти, що, мовляв, діти з’явилися у нього у двадцять років, а зараз йому вже за сорок, через пів року він все ж таки погодився здати аналізи, за умови, що оплачу я, за результатами аналізів його направили на лікування
У першому шлюбі я та чоловік були досить юні, тож заводити дітей не поспішали.
Мене свекруха не приймає, але заради справедливості варто відзначити, що і колишню теж не приймала, почала спілкуватися з нею тільки після їхнього розлучення, тепер, власне, до ситуації. Нещодавно у нас із чоловіком з’явилася спільна дочка. Бабуся (свекруха) на її народження ніяк не відреагувала — ні поздоровлень, ні подарунків, нічого. Хоча знає, що в неї ще одна онучка з’явилась
Навіяно схожою історією про поведінку свекрухи після розлучення сина. Мені потрібна не так порада,
Крім змін фізичних, я став змінюватися і внутрішньо, я почав читати книги з психології та філософії, і ось тут-то й почалися проблеми, обмірковуючи все і розставляючи все по поличках у душі й голові, я зрозумів, що борюся з вітряками, прийшло усвідомлення неповноцінності всієї ситуації, своїй дружині я потрібен тільки здоровий і здатний забезпечувати та задовольняти її бажання та потреби, у відповідь я давно вже нічого не отримую, за те тепер отримує якийсь інший чужий чоловік
Проста, але від цього не менш болісна для мене історія. Був одружений, із дружиною
Ми живемо у двокімнатній квартирі, з нами також мешкає шістнадцятирічний син чоловіка від першого шлюбу, усі вихідні він у нас і плюс кілька днів на навчальному тижні, решту часу він перебуває у мами, причому до школи їздить майже на інший кінець міста на метро, школа знаходиться поряд з будинком, де мешкає його мама, загалом його син від попереднього шлюбу — справжній головний біль для мене, живе він у кімнаті разом із моїм чотирирічним сином
Син чоловіка від першого шлюбу заважає спокійно жити нашій родині. У нас із чоловіком
Був у сина день народження, я його не привітала, днями мені чоловік повідомив, що, виявляється, син чекав на мої привітання, я довго думала, вітати чи ні, і зрештою, згадавши все, що він мені наговорив і написав, не привітала
Кілька місяців тому тут дуже бурхливо обговорювалися стосунки матері та сина. Історія у всіх,
Поки сиділа з дитиною вдома, ще було нормально, але за два роки я вийшла на роботу, бо на моє місце вже хотіли брати іншу людину, чоловік був проти, сказав, що хоче ще сина і щоб я не працювала, а займалася домашніми справми, взагалі він добре заробляє, і я можу собі дозволити не працювати, але я боюся втратити кваліфікацію, оскільки життя з чоловіком, чим далі, тим гірше, боюся залишитися ні з чим, але він звинувачує мене в тому, що я прагну працювати, щоб йому зрадити
Мені 38 років, у шлюбі 11 років. Чоловік молодший на два роки, є донька.
Проблема полягає в тому, що мій чоловік вимагає, щоб я також ставилася до його дочки, як і він, забороняє робити їй зауваження, змушує з нею гуляти містом, ходити магазинами, звичайно, він дає нам гроші, я свої не витрачаю, але свого вільного часу мені теж шкода, намагаюся пояснити йому, що це його дочка і іноді просто не хочу проводити з нею час, я хочу почитати, а не в спеку тягнутися на гойдалку, до того ж за нею треба стежити, вона активна, скрізь лізе, на дорогу вибігає, прогулянка з нею для мене справжній стрес
У нас був звичайний службовий роман. Ми працювали у сусідніх кабінетах, часто обідали разом,
У моєї свекрухи є один син та дві дочки, раніше з нею ми спілкувалися досить прохолодно, і я від неї не чекала на увагу, але потім зблизилися, почали більше спілкуватися, я до неї ставлюся тепло, але проблема в тому, що я почала чекати взаємності, вона з одного боку каже, що я їй як донька, але при цьому буває, дратується на мене, може нагрубіянити, іноді розмовляє добре, інколи ж прямим текстом скаже: «я тобі не довіряю, як подрузі і цього ніколи не буде», або каже, що завжди більше люблять дітей та онуків, які живуть близько, і я не маю ображатися на це, може сказати: мені зараз не до спілкування з тобою
У моєї свекрухи є один син (мій чоловік) та дві дочки. Раніше з нею
Мій батько хворий вже рік, це велика проблема для нашої родини, він знатно вимотує цим мою маму, яка вже просто не може жити з ним, бо хвороба батька забирає всі життєві ресурси, я, відповідно, постійно вислуховую маму, яка у такий спосіб полегшує собі стан
Мій батько хворий на депресивний розлад вже рік. Це велика проблема для нашої родини.

You cannot copy content of this page