Не люблю своїх батьків, ми давно вже спілкуємося лише у справі, хоч живемо в одній квартирі, точніше в одній кімнаті, бо у нас комуналка, сусіди не чужі люди, а мамині батьки (мої дідусь та бабуся) та мамина незаміжня сестра, їй уже 44 роки, мені 32 роки, працюю, частину зарплати віддаю мамі на господарство, допомагаю вдома, ходжу за покупками, розумію, що вже маю жити окремо, але кошти не дозволяють
Читав тут історії, коли батьки незадоволені дітьми. У мене якраз навпаки. Я не люблю
Саме того дня мене відпустили з роботи раніше, після приходу додому на мене чекав сюрприз у вигляді Лори, яка була в моїй квартирі і переривала мої речі у пошуках грошей та прикрас, як виявилася, вона змусила Юлю вкрасти другий комплект ключів, вона почала плакати і говорити, що її залицяльнику терміново потрібні гроші, проте я не стала її слухати, вигнала просто і все, у поліцію я заявляти не стала, змінила замки та написала заяву до органів опіки
Коли я нарешті в’їхала до своєї квартири, моя радість була розміром з космос. Звичайний
Потім невістка через день почала кликати, що я вже втомлюватися почала навіть, а сина не бачила, гуляла вдень, а він рано йде і пізно приходить, потім стали на вихідні кликати, а самі у гості чи ще кудись, навіть не питаю, сина почала бачити у вихідні, хоч по п’ять хвилин, поки йдуть і приходять, але мене вже відпустив цей біль, так ясно на душі, я зрозуміла, що вони обоє, син та невістка, як підлітки охороняють свою незалежність
Син одружився 3 роки тому, онуці 2 роки. Теж став віддалятися, як і в
Припустилася помилки, я запропонувала свекрусі приїжджати до нас вдень, розраховувала на два-три візити на тиждень, але вона почала їздити щодня, щодня о восьмій ранку вона була в нас і залишалася до чотирьох, якщо в нас були якісь справи, то вона все одно залишалася і чекала на нас, неможливо було робити щось по хаті, все критикувалося, причому у формі «що ж ти дурненька така, давай навчу як треба, мій синочок звик до іншого», хоча мого чоловіка абсолютно все влаштовує у нашому побуті, потім почалося поступове захоплення квартири
Для нас із чоловіком ніколи не стояло квартирне питання. У нього була своя квартира,
На перший погляд Ганна Іванівна звичайнісінька пенсіонерка, яка живе одна і щотижня чекає на приїзд сина, однак ці візити нетривалі і їй ніколи не залишають онуків, хоча здоров’я ще дозволяє, справа все в тому, що в її житті була лише одна значуща людина. Її свекруха, у молодості, будучи родом із села, вона з подругою приїхала до міста, жили на квартирі, там вона і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Петро був на кілька років старший і жив по сусідству зі своєю матір’ю, братами та сестрами. Він був старшим сином і тому, замінивши молодшим батьком, був єдиним працюючим членом сім’ї
На перший погляд Ганна Іванівна звичайнісінька пенсіонерка, яка живе одна і щотижня чекає на
Так сталося, що мені та синові довелося жити з моєю свекрухою, цей період інакше як тортурами, я назвати не можу, причиною цієї ситуації було те, що ми з чоловіком терміново продали свою однокімнатну квартиру, дуже вигідна пропозиція була, завдяки якій ми значно скоротили суму, якої не вистачало для покупки двокімнатної ближче до свекрухи
Так сталося, що мені та синові довелося жити з моєю свекрухою. І цей період
Невістка почала мене шантажувати, мовляв, беріть обох дітей, а то й рідного онука не дам бачити, а навіщо мені ще й чужа дитина, у мене та своїх онуків п’ятеро, шантаж не люблю і на нього не піддаюся, хоч онука люблю і спілкуватися хочу, невістка звернулася до моєї іншої невістки, дружини старшого сина, мовляв, давай разом сваритися зі свекрухою і зовсім онуків не даватимемо, нікуди вона не дінеться, скучить за дітьми, так і прогнемо її під себе, дружина старшого сина відмовилася і все розповіла моїй дочці
Перш ніж одружуватися з чужою дитиною, треба було сто разів подумати. Так я говорила
Свекруха возиться з онуком, щовихідних забирає на всі дні, поки його мати будує своє життя, зі мною свекруха не спілкується. Хоча її син живе зі мною щасливо у моїй квартирі, у нас 2 машини в сім’ї та донька, я ту дитину до себе не пускаю категорично, не даю спілкуватися дітям, ми не в гаремі живемо, де всі діти спільні, і чоловік не султан
Щиро співчуваю авторові сповіді, де свекруха наполягає на вихованні дитини від першого шлюбу, у
Все почалося, коли я вибачила чоловікові зраду і звинувачувала себе, що він знайшов іншу, а потім ще одну, сказав, що біси поплутали, що втратив сенс життя, тому все закрутилось і закружляло, він повернувся до мене, вибачався, і я намагалася змінюватися, бо відчувала, що я у всьому винна, що так вийшло у нього в житті, а потім виявилось, що винних багато і всі ображали його, не давали жити з дитинства, навіть як з’явилася в його житті
Все почалося, коли я вибачила чоловікові зраду і звинувачувала себе, що він знайшов іншу,
Насамперед, я звільнилася з роботи, стало важко матеріально, адже пенсія невелика. Натомість з’явився час погуляти у парку, поспілкуватися з подругами, вперше за своє життя була щасливою, поки не приїхала дочка і дізналася, що я звільнилася, я допомагала їй грошима (віддавала майже всю зарплату), а тепер нема грошей, дочка з третьою дитиною чоловік отримує мало, але підробити піти ніхто не прагне
Думаю, що кожен із нас, особливо у зрілі роки, розуміє, що міг би прожити

You cannot copy content of this page