Великдень для Сергія та Ганни Василенків завжди була чимось більшим, ніж просто червоним днем
— Це як розуміти: «хочу відпочити»? — Степан аж ложку відклав, сердито глипнувши на
Ніна Василівна якраз ліпила котлети — чотирнадцять уже лежали на деко, а фарш ще
— Оленко, а гайда з нами на Великдень? Ми на природу вибираємося, шашлички посмажимо,
Марина прокинулася о п’ятій ранку. Великдень. Колись це було її улюблене свято, але останніми
Літній вечір у селі — це щось особливе, знаєте. За верхівки ясенів повільно ховається
Є речі, які неможливо «розбачити». Можна пробачити, якось забути, вмовити себе, що тобі здалося,
Субота не задалася від самого ранку. О шостій Наталку розбудив дзвінок від сестри: пів
Коробка була легкою. Я тримала її обіруч і не відкривала — просто стояла посеред
Мені п’ятдесят дев’ять. І тільки тієї весни я вперше по-справжньому усвідомила: багато років поспіль