– Ти справді чудова дружина, навіть бездоганна, не хотів розпочинати цю розмову, але тягнути далі немає сенсу
Віра Матвіївна та Юрій Андрійович відзначили перлинне весілля. Вони повернулися з ресторану задоволені та
– Мамо, я тобі дещо хочу розповісти, ну просто так вийшло, що ти про Дмитра не все знаєш
Ірина Федорівна мовчки, з ледве вловимим сарказмом дивилася, як зять, дочка та її онук
Гості на срібному весіллі їли, пили, а потім співали й танцювали, а потім знову їли й пили. Євген був такий радий цій події, що трохи перебрав, і веселився як востаннє в житті. Хвацько танцював з молодими сусідками й колегами, хапаючи їх за виступаючі частини тіла
Життя Євгена Васильовича Жарка перевернулося догори дном. Його дружина, Вікторія, зрадила йому після двадцяти
— Я кричала і тупала ногами. Сказала мамі, що я буду їй матеріально допомагати, від дітей своїх відберу, а їй віддам, якщо їй не вистачає. Але… тітки щоб ноги в цій квартирі не було. Нехай іде і живе в себе. Тоді подивимося, як їй на безбідне життя і допомогу улюбленій доньці вистачить
— Ох, і вилаяла ж я маму за це! Та тепер їй, бачте, просто
Марина ледь стримувала себе, коли під час минулого візиту донька чоловіка від першого шлюбу несамовито лила на себе її улюблені парфуми, а потім взяла дорогу помаду і кілька разів намазала губи. — Вічно свій ніс скрізь пхає! Як же було добре, коли її не було
— Алло! Марисько, ти вдома? Ми їдемо… — почувся у слухавці голос Андрія. —
– Та нема чого розказувати. Давно це було, – зітхнула жінка. – Як на танцях, білий танець оголосили. І я, недолуга, поперлася Федька запрошувати. Подобався мені він дуже
Тетяна крутилася на кухні та поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її
Їжа для неї у житті не головне. На вихідні, до приїзду Андрія, вона намагалася, щоб вдома була їжа. Але часто вони ходили до кафе
Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там
Але Олена хотіла, щоб її син був щасливим і не самотнім. І нарешті вона дочекалася. Вона зрозуміла, що в сина хтось з’явився
Олена, коли син одружився, зраділа. Але її радість тривала недовго. Невістка виявилася із сюрпризами. Сину
– Ох, гріхи мої важкі, що робити тепер? І допомогти нікому. Хоча. Вірочка ж просила мене до матері її з’їздити дах полагодити, от і поїду, а там дивись, вона мені щось і підкаже
Дмитро звільнився з роботи. Точніше його звільнили. І що тепер робити, чоловік не знав. Нещодавно
Ольга Іванівна сказала слово у відповідь, дякую, мовляв, за увагу і турботу. Залишаю вас із чистою совістю. Прозвучало не дуже
Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім

You cannot copy content of this page