Рідне Слово – Сторінка 89

Життєві історії 0

– Мамо, якщо прийдуть до мене друзі з інституту, скажімо, що ти моя хатня робітниця, – попросила Світлана. – Ну, ніби, прибираєш тут і готуєш для гостей, а моя мама займається бізнесом і живе в Києві

Донька в Тамари зʼявилася досить пізно – у 37 років. Колись вона сама у

Життєві історії 0

– Вибач, мамо, але ти з нами жити не можеш. Ліля проти, – опустивши голову, сказав мені син

– Вибач, мамо, але ти з нами жити не можеш. Ліля проти, – опустивши

Життєві історії 0

– Я не хочу зараз дарувати вам якусь нісенітницю, – казала Людмила синові та майбутній невістці. – Тому на весілля вам зараз нічого дарувати не буду, а трохи згодом вже подарую розкішний подарунок

– Я не хочу зараз дарувати вам якусь нісенітницю, – казала Людмила синові та

Життєві історії 0

— Аллочко, за місяць я отримую диплом, і ми їдемо з тобою до мене в село знайомитися з моїми батьками! — радів Ілля, його очі світилися щастям. – Я тебе представлю їм і всім родичам, як мою майбутню дружину! Ти згодна?

Одного ранку Алла йшла сільською дорогою, міцно тримаючи доньку за руку. У вільній руці

Життєві історії 0

Отримавши першу зарплату, вона почувала себе справжньою багачкою! Купила крупи та макарони, пляшку рослинної олії та ціле відро картоплі

– Катя, хто ця жінка? – тихенько, щоб не почули інші люди, спитав Ігор.

Життєві історії 0

– Ну що, голубонько, – почала Інна, розтягуючи слова. У її голосі дзвеніла погано прихована злість. – Я давно хотіла з тобою поговорити. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся

– Маринко, зайди до мене, – голос Андрія Михайловича у слухавці звучав тихо і

Життєві історії 0

– Це моя найкраща подруга, – обурилась Марія. – Я її сто років знаю, а тебе, всього рік. Так що якщо ти ставиш мене перед вибором, то я вибираю її

Не минуло й тижня після весілля, як Григорій став висловлювати претензії до своєї дружини.

Життєві історії 0

– Забирайся, – рішуче сказала Ірина. – Якщо щось забув, потім заїдеш і забереш. Тільки подзвони заздалегідь

Ірина вийшла з кухні та подивилася на годинник. Вона винесла ще одну зібрану валізу,

Життєві історії 0

– Люблю. Сумую. Бачу тебе уві сні. Скинув тобі гроші на манікюр. Порадуй себе, а я уявлю, як заблищали твої блакитні очі. Хотів би більше, але поки що не можу, щось із документами все ще не розібралися

Людмила ревнувала свого чоловіка до всіх. До його колишньої дружини, до сусідки по квартирі,

Життєві історії 0

Бабуся і особисто бере участь у вихованні онуків, і на дачу їх влітку забирає, не забувши дорікнути молодшій доньці, що її діти проводять усе літо в задушливому місті через те, що в них погані батьки. А ще бабуся допомагає сім’ї сина фінансово

— Я й досі не розумію, — вкотре вже докоряє своїй 36-річній Лілі її