Рідне Слово – Сторінка 91

Життєві історії 0

— Ну що, вбралася, нафарбувалася, купила тортик і ще деякі делікатеси і поїхала, подумала, чим чорт не жартує? Зустрів Галину біля воріт дачі чоловік, не дуже схожий на своє фото в соціальній мережі. І животик більший, і волосся менше, і очі в мішечках

— Анекдот, чисто анекдот, — розповідала мені знайома жінка на ім’я Галина. — Якби

Життєві історії 0

— Куди встигнути? У РАЦС чи що? — запитав Артем. — Їй всього вісімнадцять, та й нареченого ще не бачили. Напевно, такий самий шмаркач… — Тату, Микиті вже двадцять виповнилося… — Треба ж, який старий

— Мамо, тату, у мене для вас новина! Бабусенько, раз уже ти тут, можеш

Життєві історії 0

Я нічого не сказала, я підбігла і Ритку відтягла, Льоня навіть отямитися не встиг. Але тут босоніжки мої нові підвели мене: нога підвернулася і я стала падати, а за собою і Ритку потягнула, звалилися обидві. Ритка верещить на всю вулицю, а я все одно її не відпускаю, раз уже впали, вирішила всю злість на ній вимістити… ой, як згадаю, соромно мені досі… треба ж, так зірвалася я

Ольга зупинилася навпроти перукарні, у вікні що світилося промайнула донька її хорошої знайомої –

Життєві історії 0

— Олеже, досить! Скільки можна? Я втомилася від твоїх «випадкових» візитів. Не треба дзвонити моїй мамі й каятися, просити її поговорити зі мною – не допоможе! Ми з’їхали від неї, тому що дістала тобою! Я скоро вже не витримаю, тому що всі тільки й кажуть, як Олег шкодує, як йому погано без нас, як він мріє повернути сім’ю

— Марійко! Марійко, – кричав Олег через дорогу. Марія тяжко зітхнула, поставила пакети з

Життєві історії 0

— Матвійку, — питаю, — ти не хочеш цукерки? — Хочу, — відповідає, — але я вчора штани нові порвав, і мене мама покарала, сказала, тиждень буду без солодощів. Тут я вже не витримала! — Це в мами, — кажу онукові, — тиждень удома без солодощів, а в мене їж, скільки хочеш

З невісткою я посварилася, як то кажуть, “у пух і прах”. І не дивно,

Життєві історії 0

— Леро, – у мою спальню засунулася голова бабусі Христини, – а в тебе вінчик є? Я оладки Христиночці посмажити прийшла. Я була розлючена: ночувати онуку мама Микити залишити в себе не могла, а притягнутися так рано через половину міста, щоб посмажити оладки й погратися з моїми нервами – легко

Ми з Микитою зустрічалися. Рік уже живемо разом. Ми не розписані. А навіщо? У

Життєві історії 0

Після обіду Стас прийшов додому з величезним букетом бордових хризантем, у тон до його краватки, й повідомив Світлані, що його прийняли у фірму. А ще синочок пообіцяв їй, що вони обов’язково поїдуть до моря, адже вона ніколи не була на морі

— А Федько, виявляється, глибоко одружений… — зітхнула Світланка, сидячи на лавці в сквері

Життєві історії 0

— Ми ж свекрусі й грошей підкидали, то на одежу, то ще на щось, бо пенсія в неї зовсім малесенька, — розповідає молода жінка. – Хоча, по правді сказати, їла вона з семи днів не менше п’яти в нас

Оксана наша, бідолаха, з другого декрету на роботу вискочила раненько, донечці всього півтора рочки

Життєві історії 0

— Поклич тата вечеряти. Скажи татові, щоб він тобі допоміг із математикою, мені ніколи. Спитай у тата, чи можна тобі піти гуляти. — Ну який він, до дідька, тато? — Любов Тимофіївна аж злістю захлинається. — Видно ж, що тепла у стосунках немає, не було і не буде. Я взагалі вважаю, що роки треба з вітчимом прожити, перш ніж він заслужить слово «тато»

— Я ледь не зомліла, коли вперше це почула, – обурюється Любов Тимофіївна, розмовляючи

Життєві історії 0

Марія Семенівна ганяла курей у дворі, що знову розкопали під курником лаз, як біля воріт зупинилася машина. Сигнал автівки весело привітався двічі й затих. Марія Семенівна підійшла до воріт ближче. “Ба. Юрко. На своєму автомобілі завітав. Катерина за кермом”

— Доброго ранку, Семенівно. Що це ти хвіртку підперла, мене чекаєш? — Що на