Не розумію, як вийти з глухого кута у відносинах, — ми вже не ті, ким були раніше. Ми разом майже шість років. На початку стосунків я був успішнішим у роботі, краще виглядав, радів життю. Вона була «батарейкою», душею будь-якої компанії. Зараз від нас колишніх майже нічого не залишилося.
Ми рідко щиро посміхаємося, рідко проводимо час разом не вдома, а коли проводимо – це просто галочка, обов’язок. У нас майже немає друзів, сексу у стосунках також мало. Його не хочеться у принципі.
У новорічну ніч ми обговорювали, що почали дивитися по-різному на багато речей і настав час вирішувати, що робити з цими відносинами, чи є сенс рухатися далі.
Я відчуваю величезну прихильність, теплоту та душевну близькість. Хоча вже не знаю, що таке кохання і чи існує воно. Розлучитися після стільки років — складний крок, за яким лише біль та страх. Не розумію, як усе налагодити, як знову побачити щасливу жінку.
Я боюся зробити неправильний вибір, боюся витратити час людини і не зробити її щасливою. Вона старша за мене, це накладає додаткову відповідальність. Я не розумію, як жити.
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…
Мені 57 років. І до цієї зими я б, напевно, з упертістю доводила, що я…