Перші роки подружнього життя все було чудово. Ми любили одне одного, і було все чудово. Довго не могли завести дитину, лише за 7 років з’явився син. Невдовзі після декрету дружина пішла на підвищення, її директор запропонував їй вищу посаду.
З цього ж моменту стали змінюватися відносини між нами, дружина стала більш зарозуміла, з’явилася зарозумілість по відношенню до мене. Тоді не надавав цьому значення, а дарма.
Якийсь час ми продовжували жити сімейним життям, і я навіть не підозрював, що дружина має коханця. Якось стався конфлікт через те, що я відмовився робити ремонт у квартирі.
Замість примиритися, засипали одне одного претензіями і образами. Сім’я розколювалася. Через якийсь час прочитав любовні смс у телефоні дружини від її директора. У душі була сильна образа та обурення.
При цьому, син був після складних операцій, тільки-но приїхали з обласної лікарні. Намагався поговорити з дружиною, але у відповідь замість елементарних вибачень почув лише глузування.
Була і розмова з її директором, але це не допомогло вирішити проблему такої поведінки дружини. Якби не син, розвернувся б і пішов.
Місяць не спав взагалі. Тиск. Не знав, як далі жити. Вибачень так і н дочекався. У 2020 році розлучилися після 15 років шлюбу.
Розповів свою історію, як дружина зруйнувала нашу родину. Хоч всі й звикли, що так поводяться чоловіки, але зі мною так хробила дружина.
