Після спілкування зі свекрухою я почуваюся повністю розбитою та втомленою, нема сил на домашнє господарство, на дітей, чоловік не розуміє моїх проблем, хоча він також без особливого ентузіазму відвідує свою матір

Прошу поради та допомоги у спілкуванні з мамою чоловіка. Людина вона хороша, нічого поганого мені не зробила.

Ніколи не ображала, за очі не розпускала плітки. Але мені дуже важко з нею спілкуватися, ніби вона висмоктує з мене сили. Вона постійно нарікає на здоров’я.

Я помітила, що в неї почалася подагра, їй стало важко рухатись, і знайшла лікування народними засобами – їй допомогло. Тепер вона почувається краще. Але скаржитися не припинила.

Ми живемо окремо і часто її відвідуємо. Усі вихідні, свята проводимо у неї, або вона приїжджає у гості.

Але їй замало цього часу. Постійно ображається, якщо ми заїжджаємо лише на годинку. Я розумію, що вона людина самотня, і їй потрібна компанія. А ближче й рідніше за нас у неї нікого немає.

Але сидіти та слухати по кілька годин її скарги або довгі історії, як вона ходила в поліклініку – це вище за мої сили. З нею навіть посваритися неможливо, бо одразу починаються сльози та скарги, що вона нікому не потрібна.

Спробувала викликати її на відверту розмову, але вона не зрозуміла, в чому проблема. Тільки сказала, що ми її найрідніші та найулюбленіші люди. І вона хоче проводити з нами якнайбільше часу, бо їй недовго залишилося.

При цьому вона добре виглядає для свого віку і не страждає на якісь серйозні захворювання. Загалом, вміє зробити так, що почуваєшся черствою егоїсткою.

Після спілкування з нею я почуваюся повністю розбитою та втомленою. Нема сил на домашнє господарство, на дітей.

Чоловік не розуміє моїх проблем, хоча він також без особливого ентузіазму відвідує свою матір. Але більшість часу він проводить перед телевізором або посилається на термінові справи і відкриває ноутбук.

А мені доводиться брати на себе роль співрозмовника та «жилетки». Якщо ми її не відвідуємо, то вона дзвонить по десять разів на день.

І спілкується здебільшого зі мною, запитує про онуків, цікавиться справами вдома та на роботі. Якщо немає жодних новин, вона ображається, їй хочеться поговорити.

Наскільки знаю, близьких подруг вона не має. Вона не любить дивитися серіали й сидіти вечорами на лавці із сусідками. Як пояснити свекрусі, що ми маємо своє життя?

You cannot copy content of this page